МЕТОДИКА ПРЕДСТАВНИЦТВА СТАЦІОНАРИ ПРОДУКЦІЯ ВІДГУКИ БЛОГ Институт парапсихологии "Нова генерація"

МЕТОДИКА

Константин Кононенко

Академик Международной Кадровой Академии. Доктор философии в области психологии. Магистр психологии. Медицинский психолог. Парапсихолог. Фитотерапевт. Директор института парапсихологии "Нова Генерація". Автор более 20 патентов на изобретение, множества научных трудов в области медицины, психологии и парапсихологии.


МЕТОДЫ ИССЛЕДОВАНИЯ В КЛИНИЧЕСКОЙ ПСИХОЛОГИИ

Клиническое интервьюирование
Экспериментально-психологические (пато- и нейропсихологические) методы обследования (Патопсихологическая оценка нарушений: Внимания; Памяти; Восприятия; Мышления; Интеллекта; Эмоций; Индивидально-психологических особенностей; Экспериментальное нейропсихологическое исследование: Речи; Письма; Чтения; Счета; Праксиса; Восприятия шума, ритмов, мелодий; Схемы тела; Ориентировки в пространстве; Стереогнозиса; Зрительного гнозиса).
Парапсихологические методы.

ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ И ПАТОПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ПОЗНАВАТЕЛЬНЫХ ПСИХИЧЕСКИХ ПРОЦЕССОВ

Семиотика (Ощущения; Восприятие; Внимание; Память; Мышление; Интеллект; Эмоции; Воля; Сознание)
Психологические феномены и патопсихологические синдромы при психических заболеваниях (Невротические расстройства; Расстройства личности; Шизофрения; Эпилептические психические расстройства; Органические психические расстройства).

ПСИХОЛОГИЯ ИНДИВИДУАЛЬНЫХ РАЗЛИЧИЙ

Темперамент (систематика, клиническая характеристика).
Характер (понятие гармоничного характера, составляющие, акцентуации характера, клинические особенности).
Личность (структура личности, понятие гармоничной личности, теории личности).

ПСИХОЛОГИЯ БОЛЬНОГО

Психическое реагирование на заболевание и психология соматически больного (Пол; Возраст; Профессия; Особенности темперамента; Особенности характера; Личностные особенности; Типы психического реагирования)
Психологические особенности больных с различными соматическими заболеваниями (Онкологическая патология; Акушерская и гинекологическая патология; Терапевтическая патология; Хирургическая патология; Дефекты тела и органов чувств).

НЕВРОТИЧЕСКИЕ, ПСИХОСОМАТИЧЕСКИЕ И СОМАТОФОРМНЫЕ РАССТРОЙСТВА

Неврозы (этиопатогенез, клинические особенности)
Психосоматические расстройства и заболевания (классификация, клинические проявления).

ПСИХОЛОГИЯ ДЕВИАНТНОГО ПОВЕДЕНИЯ

Делинкветное, аддиктивное, патохарактерологическое, психопатологическое поведение (Агрессивное поведение; Аутоагрессивное поведение; Злоупотребление веществами, вызывающими состояние измененной психической деятельности; Нарушения пищевого поведения; аномалии сексуального поведения; Сверхценные психологические увлечения; Сверхценные психопатологические увлечения; Характерологические и патохарактерологические реакции; Коммуникативные девиации; Безнравственное и аморальное поведение; Неэстетичное поведение).

СПЕЦИАЛЬНЫЕ РАЗДЕЛЫ КЛИНИЧЕСКОЙ ПСИХОЛОГИИ

Возрастная клиническая психология (социальные и биологические составляющие нормального и аномального развития человека; Психические особенности и психосоматические расстройства в период новорожденности, младенчества и раннего детства; Психические особенности и психосоматические расстройства у детей дошкольного и младшего школьного возраста; Психологические особенности и психосоматические расстройства у подростков; Психология и психопатология ранней юности; Психологические особенности лиц зрелого, пожилого и преклонного возраста).
Семейная клиническая психология (сано- и патогенные семейные паттерны, недопонимания).

Психологическое консультирование
Психокоррекция
Психотерапия
Парапсихология и экстрасенсорное целительство

----------------------------------------------------------------------

История развития клинической психологии представляет собой извилистый путь. Располагаясь на границе между медициной и психологией, новая наука то и дело прибивалась то к одному, то к другому берегу реки под названием "человекознание". Ради справедливости следует отметить, что до настоящего времени месторасположение клинической психологии не вполне определено, что можно объяснить междисциплинарным характером этой науки.

Точкой отсчета зарождения клинической психологии можно считать призыв медиков "лечить не болезнь, но больного". Именно с того времени начало происходить взаимопроникновение психологии и медицины. Вначале клиническая психология, которую активно разрабатывали психиатры, была нацелена на изучение отклонений интеллектуального и личностного развития, коррекцию дезадаптивных и делинквентных форм поведения. Однако впоследствии сфера интересов клинической психологии была расширена за счет изучения психического состояния лиц с соматическими заболеваниями.

Термин "клиническая психология" происходит от греческого kline, что обозначает постель, больничную койку. В современной психологии, как правило, термины "клиническая" и "медицинская" психология используются как синонимы. Учитывая данный факт, в дальнейшем изложении мы будем использовать лишь один из них. Однако, учтем существующую традицию медиков обозначать эту область знаний "медицинской психологией", а психологов - "клинической психологией".

Клиническая (медицинская) психология - наука, изучающая психологические особенности людей, страдающих различными заболеваниями, методы и способы диагностики психических отклонений, дифференциации психологических феноменов и психопатологических симптомов и синдромов, психологию взаимоотношений пациента и медицинского работника, психопрофилактические, психокоррекционные и психотерапевтические способы помощи пациентам, а также теоретические аспекты психосоматических и соматопсихических взаимовлияний.

Сегодня существует достаточно большое количество родственных психологических дисциплин, имеющих отношение к клинической психологии: патопсихология, психопатология, нейропсихология, психология девиантного поведения, психиатрия, неврозология, психосоматическая медицина и др. Каждая из перечисленных дисциплин сочетает в себе медицинские и психологические знания. Однако, все они имеют отношение к клинике и вследствие этого могут быть признаны составными частями клинической психологии. В соответствии с традициями в клиническую психологию включают следующие разделы:

  • психология больного
  • психология лечебного взаимодействия
  • норма и патология психической деятельности
  • патопсихология
  • психология индивидуальных различий
  • возрастная клиническая психология
  • семейная клиническая психология
  • психология девиантного поведения
  • психологическое консультирование, психокоррекция и психотерапия
  • неврозология
  • психосоматическая медицина

Клиническая психология тесно связана с родственными дисциплинами, в первую очередь, с психиатрией и патопсихологией. Сферой общего научного и практического интереса клинической психологии и психиатрии является диагностический процесс. Распознавание психопатологических симптомов и синдромов невозможно без знания их психологических антонимов - феноменов обыденной жизни, отражающих индивидуально-психологические особенности человека и располагающихся в пределах нормальных вариаций психического реагирования. К тому же, процесс диагностики психических заболеваний не может обойтись без "патопсихологической верификации".

Методы исследований психических особенностей соматически больных клиническая психология заимствует у психодиагностики и общей психологии; оценку адекватности или девиантности поведения человека у психиатрии, психологии развития и возрастной психологии. Изучение клинической психологии невозможно без медицинских знаний, в частности, из области неврологии, нейрохирургии и смежных дисциплин. Психосоматический раздел клинической психологии зиждется на научных представлениях из таких областей как: психотерапия, вегетология, валеология.

Практические навыки и умения медицинского психолога должны обеспечивать квалифицированное профессиональное решение задач в области психодиагностики (в том числе и экспертной), психокоррекции и психологического консультирования.

ПСИХОЛОГИЧЕСКОЕ КОНСУЛЬТИРОВАНИЕ, ПСИХОКОРРЕКЦИЯ И ОСНОВЫ ПСИХОТЕРАППИИ

Одной из наиболее значимых проблем клинической психологии является оказание психологической помощи клиентам с разнообразными житейскими проблемами, находящимся в кризисных ситуациях, а также пациентам с соматическими и психическими заболеваниями, имеющим невротические, психосоматические расстройства, характерологические девиации и личностные аномалии.

Под психологической помощью понимается предоставление человеку информации о его психическом состоянии, причинах и механизмах появления психологических феноменов или психопатологических симптомов и синдромов, а также активное целенаправленное психологическое воздействие на индивида с целью гармонизации его психической жизни, адаптации к социальному окружению, купированию психопатологической симптоматики и реконструкции личности для формирования фрустрационной толерантности, стрессо- и неврозоустойчивости.

Психологическая помощь является практической реализацией теоретических изысканий клинического психолога на основе научного анализа психического статуса и индивидуально-психологических особенностей человека, типов его реагирования на различные фрустрирующие события, в первую очередь, болезни и конфликтные ситуации. Традиционно выделяют три вида психологической помощи: психологическое консультирование, психокоррекцию и психотерапию. Они представляют собой воздействие на различные стороны личности и имеют разнящиеся цели и способы, могут применяться раздельно и в сочетании. Основной целью психологического консультирования является формирование личностной позиции, специфического мировоззрения и взгляда на жизнь, принципиальные и непринципиальные стороны человеческого существования, формирование иерархии ценности. Задачей психологической коррекции является выработка и овладение навыками оптимальной для индивида и эффективной для сохранения здоровья психической деятельности, способствующей личностному росту и адаптации человека в обществе. Психотерапия в узком понимании термина основной своей задачей ставит купирование психопатологической симптоматики, посредством чего предполагается достижение внутренней и внешней гармонизации личности.

Оказание эффективной психологической помощи немыслимо без кооперирования перечисленных видов психологического воздействия, поскольку адекватный стиль взаимодействия человека с окружающим миром невозможен как без сформированной личностной позиции, проявляющейся в теоретическом осмыслении реальности и выборе наиболее подходящей мировоззренческой платформы с иерархией ценностей, так и без конкретных психологических навыков преодоления жизненных сложностей, а также "саногенных умений". Взаимодействие различных психологических составляющих человека, направленных на поддержание гармонии, можно представить как пирамиду:

Соотношение различных видов психологической помощи

Лишь при наличии совокупности представленных составляющих можно говорить о гармоничности человека в сфере преодоления фрустраций, стрессов и конфликтных психотравмирующих ситуаций и возможности личностного роста.

Под психологическим консультированием подразумевается проведение анализа психического состояния клиента или пациента с использованием различных видов психологической диагностики (интервьюирования, экспериментов и пр.) с предоставлением ему объективных данных и научных интерпретаций их результатов, которые должны способствовать разрешению стоящих перед человеком общежитейских проблем, формированию новых представлений о различных подходах к решению психологических проблем, вариантах их предотвращения и методах психологической защиты и компенсации, а также расширению его психологической культуры и личностному росту. Таким образом, консультирование охватывает, во-первых, диагностический процесс и способствует определению нормального или аномального развития человека, наличия или отсутствия психопатологической симптоматики; во-вторых, процесс информирования индивида о структуре его психической деятельности и индивидуально-психологических особенностях, благоприятных и потенциально патогенных жизненных ситуациях; в-третьих, процесс обучения навыкам психологической защиты, аутотренинга и иных способов нормализации собственного эмоционального состояния.

Психологическая коррекция базируется на консультировании и предполагает целенаправленное психологическое воздействие на клиента или пациента с целью приведения его психического состояния к норме в случаях диагностики у него каких-либо характерологических девиаций или личностных аномалий, а также для освоения им какой-либо деятельности. Психологическая коррекция в клинической психологии направлена на активное внешнее вмешательство в формирование адекватного и искомого психического состояния человека, его активности и душевного комфорта, гармонизации его отношений с социальным окружением.

Психотерапия в узком понимании термина является видом активного психологического воздействия на пациента, имеющего психопатологические симптомы и синдромы и находящегося в состоянии кризиса, фрустрации, стресса или душевной болезни. Психотерапия подразумевает как купирование болезненных клинических проявлений, так и коррекцию индивидуально-психологических свойств человека с целью вторичной профилактики психогенных (невротических, психосоматических) расстройств и заболеваний с помощью специальных способов психотерапевтического воздействия. При широком толковании термина "психотерапия" под данным видом психологического воздействия имеют ввиду все виды направленного психологического воздействия на индивида (консультирование, коррекцию и терапию).

Отличия различных видов психологической помощи по таким параметрам как цель, объект, предмет, способ воздействия и позиции пациента (клиента) представлены в таблице:

Отличия различных видов психологической помощи

Клинический психолог должен быть осведомлен о различных видах психологической помощи и воздействия на клиента или пациента, при этом в его компетенцию входит не только разработка плана обследования, вынесения экспертного заключения, но и выбор наиболее адекватных и эффективных способов оказания психологической помощи. От его диагностического заключения зависит построение стратегии и тактики "ведения пациента", направления его по одному из путей (медицинскому или психологическому) и согласование оказания помощи со специалистами в других областях.

Диагностический и терапевтический путь обследуемого

Таким образом, профессиональной компетенцией клинического психолога в сфере оказания психологической помощи является психическая патология, исключающая психотические расстройства, и психологические проблемы как соматически здорового, так и больного человека. При этом клинический психолог вправе применять все виды психологической помощи (консультирование, коррекцию и психотерапию).

Спосіб психотерапії за К.Кононенком
Спосіб психотерапії, який полягає в тому, що пацієнту проводять сеанси психологічного консультування, а також діагностичні та терапевтичні сеанси, що передбачають бесіду, візуальну психодіагностику, проективну методику та діагностику методами парапсихології та вплив на організм немедикаментозним інструментарієм: енергоінфо-рмаційним збором 2 рази на день по 15 хвилин, змащування сакральною олією рефлексогенних зон 2 рази на день, носіння оберегу-талісмана на період всього курсу терапії, вплив на людину листівкою "Планета" 2 рази на день, курс терапії триває до нормалізації стану пацієнта, причому всі терапевтичні заходи проводять із використанням фотографії спеціаліста, який призначив терапію, після терапії здійснюють контроль.

Корисна модель належить до медицини, психології та парапсихології і, може бути використана для психодіагностики, психологічної консультації, немедикаментозної терапії і профілактики захворювань із різним психологічним статусом, психоемоційних і психосоматичних розладів, а також для досягнення психічної гармонії та при стресових ситуаціях. Має властивості впливати на поведінку людини, психіку та соматику з метою стабілізації та гармонізації поведінкових та психічних функцій, компенсації патологічних процесів в організмі людини, а також з метою попередження негативного впливу несприятливих подій в процесі життя людини.

Відомо, що перенапруження нервової системи обумовлено надмірним потоком інформації, що спрямована на людину і викликає дисбаланс між процесами збудження та гальмування в корі головного мозку потоком інформації, що сприймається людиною, а також активізацію лімбічної та гіпота-ламічної систем і збудження дискоординацІЇ вегетативної нервової системи. Як наслідок виникає широкий спектр соматичних проявів, при цьому різним групам соматичних захворювань відповідає певний психологічний статус.

Роботи академіка В.Я. Вернадського показали, що "... закон всесвітнього тяжіння і загальної інформаційної взаємодії являється основою існування Вселеної". Виходячи з цього, усе живе являє собою єдину інформаційну систему, у якій всі елементи взаємодіють між собою. Людина є вищою формою інформаційного простору на Землі. Біополем володіє будь-яка жива матерія і несе в собі всю інформацію про її стан.

Виникнення несприятливих подій в процесі життя людини і як наслідок - психосоматичних захворювань, пов'язане, як вважається, з поломкою індивідуального бар'єру системи психічної адаптації, котра е інтегральним функціональним органом, що об'єднує численні підсистеми, зокрема: сприйняття і переробки інформації, емоційного реагування, соціально-психологічних контактів, сну і неспання, ендокринно-гуморальної регуляції тощо. Механізм роботи функціонуючих органів, матеріальним субстратом якого є багаторівневі синхронно-функціонуючі області кори головного мозку та інших відділів центральної нервової системи, здійснюється не стільки матеріальними елементами, скільки інформаційними процесами, які впливають на збудження і гальмування нервових процесів; аналіз, синтез і перероблення інформації; вибір рішення і організацію дії досягнення. Саме тому при терапії психосоматичних захворювань та вирішення життєвих проблем необхідно застосовувати принцип цілісності і системності, а діючий фактор повинен мати інформаційну природу впливу на всі рівні системи психологічної адаптації, включаючи універсальний та індивідуальний підходи і, перш за все, досягнути психічної гармонії.

Звідси виникає необхідність психологічної стабілізації та гармонізації пацієнта, для чого відомими є наступні способи:

  • аутогенне тренування - метод, направлений на досягнення пацієнтом м'язової та психологічної релаксації завдяки використання ним стандартних формул самонавіювання [Линецкий М.Л. Спорные вопросы теории и практики аутогенной тренировки. В сб: Психическая саморегуляция. - М. -1988, с.33-35; Лобзин B.C., Решетников М.М. Аутогенная тренировка. - Л. - 1986, - с.279]. При цьому спостеігається пряма залежність ефективності лікування від індивідуальних здібностей та інтелектуального розвитку пацієнта, а стандартизованість формул самонавіювання не дозволяє досягнути індивідуального підходу до пацієнта. Стійкий ефект досягається лише в 50% випадків застосування методу;
  • метод поведінкової терапії с використанням біологічно зворотного зв'язку, що заключається у навчанні психофізіологічної саморегуляції при допомозі релаксаційної техніки. [Biofeedback: basik research and clinical applications. / Eds.Richter-Heinzich E., Miller N.E.: VEB Deutcher Vertag. -1982- 141р.; Roberts A.H. Biofeedback: research, training and clinical roles. // Am. Psycho). -1985 v. 40 - N8]. При застосуванні цього методу використовується апарат, що дозволяє пацієнту під час занять отримувати інформацію про зміну будь-якої фізіологічної функції (наприклад, артеріального тиску). Метод недостатньо ефективний в силу тих же причин, що і метод аутогенного тренування;
  • метод режисерської постановки симптому, що полягає в проробленні, проживанні різноманітних ситуацій, виробленні погляду на ситуацію зі сторони партнера, виробленні корегованої самокритики [Василюк Ф.Е. Режиссёрская постановка симптома /психотерапевтическая методика/. Московский терапевтический журнал. -1992. - №2. - с. 105-144]. Эфект дії методу на стан нервової системи не вивчався;
  • медитативні методики, що полягають в пасивній концентрації на будь-якому об'єкті (образ, предмет, звук, слово), наслідком чого являється досягнення пацієнтом психологічної релаксації та пониження стресорної дії [Benson H. The relaxation response and the treament of anxiety. //Psychiatry update: Am. Psychiat Ass. Ann. Rev. -Am. Psychiatric. Press. - 1984 - v.3 - p. 440-453]. Метод ефективний лише при застосуванні його з іншими, більш активними.

Корисна модель направлена на вирішення задачі усунення поведінкових. психологічних (емоційна неурівноваженність, агресивність, страх, іпохондрія и т.п.) та вегетативних змін та розладів внаслідок досягнення психічної гармонії, та не потребуючий застосування яких-небудь фармакологічних препаратів, з найбільшою ефективністю та у найкоротший термін шляхом оптимального використання психофізіологічних резервів організму та наукового немедикаментозного інструментарію.

В основу даного винаходу поставлена задача -створити спосіб психотерапії, який враховував би синтез впливу на людину через органи чуття, а також парапсихологічний вплив (минаючи органи чуття) та за допомогою наукового немедикаментозного інструментарію.

Поставлена задача вирішується тим, що нами створено спосіб психотерапії, який полягає в тому, що людині, яка страждає на психологічні розлади, психосоматичні захворювання або негативний вплив несприятливих подій в процесі життя проводять сеанси психологічного консультування, а також діагностичні та терапевтичні сеанси, що передбачають бесіду, візуальну психодіагностику, проективну методику та діагностику методами парапсихології та вплив на організм немедикаменто-зним інструментарієм: енергоінформаційним збором 2 рази на день по 15 хвилин, змащування сакральною олією рефлексогенних зон 2 рази на день, носіння оберегу-талісману на період всього курсу терапії, вплив на людину листівкою "Планета" 2 рази на день, курс терапії триває до нормалізації стану пацієнта, при чому всі терапевтичні заходи проводять із використанням фотографії спеціаліста, який призначив терапію. Після терапії здійснюють контроль.

Механізм дії даного способу полягає в слідуючому. Для попередньої дії на людину, що потребує допомоги, спеціально в засобах масової інформації розміщуються певні інформаційно-переконуючі повідомлення [Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір №15859, Науковий твір "Сборник рекламных текстов, выдержек из писем и записей книги благодарностей для работы психологов, парапсихологов, народных целителей, знахарей, гадалок, ясновидящих и прорицателей, а также оригинальная идея подачи рекламного макета"]. Ці повідомлення являються першорядними засобами, що впливають на людину, та являються засобом самонавіювання. Це навіювання людині полягає в тому, що проблему можна вирішити. Після того, як пацієнт готовий до прийняття допомоги, з пацієнтом проводять психодіагностику.

Така діагностика має слідуючи методи: візуальна психодіагностика, проективні методики, діагностика методами парапсихології (зверхчуглива рецепція: телепатія, радіестезія, психометрія, яс-нобачення, регресія). Вищенаведена діагностика, подальше психологічне консультування і психокорекція [Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір №158562, Науковий твір "Текст, порядок и последовательность работы психолога, парапсихолога, народного целителя, знахаря, ясновидящего, прорицателя, гадалки и др. лиц ведущих индивидуальный прием клиентов по вопросам: лечения, консультаций, рекомендаций, снятия порчи, сглаза, проклятий, одиночества, поиску работы и удачи, избавления от алкогольной и др. зависимостей, проблем с потенцией и др. вопросам человеческой жизни - во время первичного приема, вторичного приема, диагностики, обряда и контроля"] досить точно діагностує "проблему" пацієнта та підготовлює його для подальшої терапії немедикаментозним інструментарієм. Після сеансів психологічного консультування і терапії над пацієнтом здійснюють контроль. При цьому перевіряється правильність виконання даних рекомендацій; виявляється, на якому етапі знаходиться процес подолання проблеми; доповнення, корегування або зміна процесу подолання проблеми шляхом зміни направленості дії.

До немедикаментозного інструментарію відноситься:
енергоінформаційний збір для гармонізації стану людини, листівка "Планета", сакральна олія, засіб захисту та допомоги людині "Оберіг-талісман" та фотографія спеціаліста

Енергоінформаційний збір для гармонізації стану людини являє собою збір рослин: звіробою, деревію, м'яти [UA №134130, А61Н39/00, публ. "ПВ" №3, 2006р.]. Він являється засобом нового покоління, що створено на основі енергоінформа-ційної обробки рослин. У якості енергоіиформацій-ної матриці використовуються наступні природні камені: агат, аквамарин, перли, місячний камінь, обсидіан, опал, рубін, топаз, халцедон. Це дозволяв одержати дуже стійку енергоінформаційну субстанцію. Спрямованість запропонованого збо-РУ:

  1. Виявлення і знищення негативної енергії й інформації.
  2. Переробка негативної енергії й інформації в нейтральну.
  3. Посилення нейтральної енергії й інформації в позитивній спрямованості.

Кожна складова рослина цього збору шляхом фізичної взаємодії каменів та рослини піддається енергоінфррмаційній обробці. При чому кожній рослині відповідають певні камені. Скурювання житла за допомогою даного збору зазвичай робить жінка. У будинку, крім тієї людини хто буде робити цю процедуру, нікого ні повинно бути: ні людей, ні тварин, ні птахів; акваріум накрити щільною темною тканиною. Процедуру варто проводити без електричного світла й інших включених електроприладів. Вміст пакетика висипають в столову ложку або блюдечко і підпалюють верхній шар. З ложкою на протязі 10-15 хвилин потрібно ходити й скурювати приміщення, кімнати, сарай, літні кухні, гаражі, шафи, тумбочки, комори. Попіл або залишок незгорілого енергоінформаційного збору необхідно кинути в проточну воду (умивальник, унітаз) або прикопати в землю.

Листівка "Планета" [UA №14800. А61Н7/00, публ. "ПВ" №5, 2006р.], за допомогою якої нормалізується психічна гармонія, виготовлена з крейдованого папера щільністю 100г/м2, розміром А5 (21см х 15см). Листівка є типографською проекцією художньої роботи (полотно, олія), виконаної за замовленням ПП "Нова генерація", надрукованої в журналі "Нова генерація", №1-3, 1993. 30.03. У правому нижньому куті листівки знаходиться текст (колір білий, шрифт Penta Bold, 24 pt) зі збірника віршів А.Д. Дементьева " Виражи времени" - М.: Изд-во Эксмо, 2004.:

Не могу уйти из прошлого.
Разорвать живую нить...
Все, что было там хорошего.
Мне б хотелось повторить.

Дана листівка має певний набір кольорів у певному співвідношенні, при цьому колір і текст листівки спрямовані на гармонізуючий ефект пацієнта. Лікувальний вплив кольору пов'язаний із впливом коливальних хвиль визначеної довжини на наші органи і психічні центри. На думку багатьох фахівців, механізм багатьох хвороб обумовлений порушенням у тому числі і колірної гармонії, змішанням кольорів, дефіцитом визначеного кольору, необхідного для життєдіяльності органів і психічної гармонії. Якщо повернути відсутність певного кольору або очистити його від сторонніх домішок, можна відновити рівновагу в організмі.

Сакральна олія [UA №16881, А61К9/133, публ. "ПВ" №8, 2006р.] містить олію із апельсина та додатково містить чорний кремінь, який додають при гідродистиляції уже готової ефірної олії апельсина. Кремінь в даному випадку слугує інформаційно-енергетичною матрицею, який очищую та активує воду. Способи застосування сакральної олії досить різні: аромаламла, масаж, ванна, лазня, компрес, у шампунь, на мило, білизну, одяг, носову хустку, серветку, подушку, у виді парфумів -методом помірного дотику дозатора (кришка флакона). За допомогою використання сакральної олії досягаються такі результати:

  1. Гармонізація психоемоційного, функціонального і фізіологічного стану.
  2. Подолання кризових ситуацій.
  3. Пробудження духовності.
  4. Покращення самопочуття.
  5. Усунення негативних впливів навколишнього середовища.
  6. Лікування і профілактика функціональних розладів органів і систем.

Засіб захисту та допомоги людині "Оберіг-талісман" [UA №19787, A61N2/00, публ. "ПВ" №12, 2006р.] представляє собою картонну двошарову картку розміром 6 х 9см, з однієї сторони якої є зображення Колеса Фортуни з карти Таро №10, а з іншої - зображення Знаку щастя (три рівнобічні трикутники, що між собою сплетені), в середині якої розміщена металева фольга із заліза з вигравіруваним Знаком щастя, яку попередньо було оброблено за допомогою воску та дії енергоінформаційного збору. Засіб, є легким і зручним для постійного носіння, а також може взаємодіяти з будь-якою людиною чи групою людей.

Направленість засобу:

  1. Захист від шкідливого електромагнітного випромінювання та в'ю дії шкідливих енергоінформаційних джерел.
  2. Стабілізація роботи окремих органів і систем людського організму.
  3. Полегшення подолання кризових ситуацій шляхом перенесення важкості виникнення життєвих проблем на "Оберіг-талісман".
  4. Пробудження резервних можливостей людини.

При підвищеній функції роботи будь-якого органу або цілої системи органів "Оберіг-талісман" шляхом електромагнітних коливань через електромагнітне поле людини відповідно підвищує або понижує функцію роботи окремого органу чи окремої системи органів, а значить - стабілізує роботу організму в цілому. Також засіб застосовується для психологічної підтримки, для впевненості, що маючи "Оберіг-талісман* людина надійно захищена від шкідливої дії оточуючого, що людина "скине" з себе частину або всю проблему, таким чином П буде супроводжувати удача. Мозок людини в процесі життя використовує свої можливості далеко не в повному обсязі, а значить й можливості в рішенні життєвих питань використовуються не повністю. Електромагнітні коливання, що випромінює "Оберіг-талісман" через електромагнітні коливання людини підсилює перш за все поріг чутливості його органів відчуття, що призводить до викликання елементів яснобачення та телепатії. А останні в свою чергу сприяють полегшенню подолання різноманітних життєвих проблем.

До немедикаментозного інструментарію також відноситься фотографія спеціаліста. В даному випадку фотографія виконує роль плацеботерапії (навіювання, самонавіювання). Ефект забезпечується присутністю поряд того, в кого повірив пацієнт, на кого покладає надію у вирішенні своїх проблем.

Сукупність складових даного способу дозволяє вирішити поставлену задачу, а саме - створити спосіб усунення психологічних і вегетативних змін та розладів шляхом впливу на поведінку людини, психіку та соматику з метою стабілізації та гармонізації поведінкових та психічних функцій, компенсації патологічних процесів в організмі людини, а також з метою попередження негативного впливу несприятливих подій в процесі життя людини у найкоротший термін шляхом оптимального використання психофізіологічних резервів організму та наукового немедикаментозного інструментарію.

Приклади. Експериментально-клінічні дослідження захисних властивостей даного засобу було вивчено у 20 осіб чоловічої та жіночої статі з різного роду захворюваннями, зокрема вегето-судинна дисфункція, гіпертонічна хвороба, неврологічні розлади.

Всіх пацієнтів на початку дослідження було обстежено з використанням таких методів як загально клінічні лабораторні аналізи, ЕКГ, електроенцефалограма (ЕЕГ). За електрокардіографічними показниками було виявлено порушення в роботі серця у 14 пацієнтів, зміни на ЕЕГ у 8.

При повторному обстеженні пацієнтів вже при наявності у них оберегу-талісману у 10 було зафіксовано поліпшення показників ЕКГ та у всіх 8 пацієнтів нормалізація показників ЕЕГ.

Результати випробувань засобу показують, що він не лише захищає людину, а й нормалізую функцію органів та систем. Крім того, засіб зручний в експлуатації, економічний, не спричиняє негативний вплив на осіб, що їм користуються.

Спосіб досягнення психічної гармонії
Корисна модель належить до медицини та парапсихології, і може бути використана для неме-дикаментозного лікування і профілактики захворювань із різним психологічним статусом, психоемоційних і психосоматичних розладів, а також для досягнення психічної гармонії.

Відомо, що перенапруження нервової системи обумовлено надмірним потоком інформації, яка спрямована на людину і викликає дисбаланс між процесами збудження та гальмування в кори головного мозку, а також активізацією лімбічної та гіпо-таламічної систем, збудження і дискоординацію вегетативної нервової системи. Як наслідок, виникає широкий спектр соматичних проявів, при цьому різним групам соматичних захворювань відповідає певний психологічний статус.

Виникнення психосоматичних захворювань пов'язане, як вважається, з поломкою індивідуального бар'єру системи психічної адаптації, котра є інтегральним функціональним органом, що об'єднує численні підсистеми, зокрема: сприйняття і переробки інформації, емоційного реагування, соціально-психологічних контактів, сну і неспання, ендокринно-гуморальної регуляції тощо. Механізм роботи функціонуючих органів, матеріальним субстратом якого є багаторівневі синхронно-функціонуючі області кори головного мозку та інших відділів центральної нервової системи,

здійснюється не стільки матеріальнимиелементами, скільки інформаційними процесами, які впливають на збудження і гальмування нервових процесів; аналіз, синтез і перероблення інформації; вибір рішення і організацію дії досягнення. Саме тому при лікуванні психосоматичних захворювань необхідно застосовувати принцип цілісності і системності, а діючий фактор повинен мати інформаційну природу впливу на всі рівні системи психологічної адаптації, включаючи універсальний та індивідуальний підходи і, перш за все, досягнути психічної гармонії.

Звідси виникає необхідність психологічної стабілізації та гармонізації пацієнта, для чого відомими є наступні способи:

  • аутогенне тренування - метод, направлений на досягнення пацієнтом м'язової і психологічної релаксації за допомогою використання ним стан дартних формул самонавіяння [Линецкий М.Л. Спорные вопросы теории и практики аутогенной тренировки. В сб: Психическая саморегуляция. - М. -1988, с. 33 - 35; Лобзин В.С., Решетников М.М. Аутогенная тренировка. - Л. - 1986, - с. 279]. При цьому спостерігається пряма залежність ефектив ності лікування від індивідуальних здібностей і інтелектуального розвитку пацієнта, а стандартизованність формул самонавіяння не дозволяє до сягти індивідуального підходу до пацієнта. Стійкий тривалий ефект досягається лише в 50% випадків застосування методу;
  • метод поведінкової терапії з використанням біологічного зворотного зв'язку, що полягає в навчанні психофізіологічної саморегуляції за допомогою релаксаційної техніки. [Biofeedback: basik research and clinical applications. / Eds.Richter- Heinzich Е., Miller N.Е.: VEB Deutcher Verlag. -1982 -141 р.; Roberts А.Н. Biofeedback: research, training and clinical roles. // Am. Psychol. - 1985 v. 40 - N8]. При застосуванні цього методу використовується апарат, що дозволяє пацієнтові під час занять одержувати інформацію про зміну якої-небудь фізіологічної функції (наприклад, артеріального тиску). Метод недостатньо ефективний у силу тих же причин, що і метод аутогенного тренування;
  • метод режисерської постановки симптому, що полягає в проробленні, проживанні різних ситуацій, виробленню погляду на ситуацію з боку партнера, виробленню корегованої самокритики [Василюк Ф.Е. Режиссёрская постановка симптома /психотерапевтическая методика/. Московский терапевтический журнал. - 1992. - №2. - с. 105 -144]. Ефект впливу методу на стан нервової системи не вивчався.

Найбільш близьким до запропонованого нами способу є медитативна методика, що полягають у пасивній концентрації на якому-небудь об'єкті (образ, предмет, звук, слово), наслідком чого є досягнення пацієнтом психологічної релаксації і зниження стресорного впливу [Benson H. The relaxation response and the treament of anxiety. //Psychiatry update: Am. Psychiat. Ass. Ann. Rev. -Am. Psychiatric. Press. - 1984 - v.3 - p. 440 - 453], що обрано нами за прототип. Але зазначений метод є ефективним лише при застосуванні його з іншими, більш активними методами.

Корисна модель спрямована на вирішення задачі усунення психологічних (емоційна неврівноваженість, агресивність, страх, іпохондрія і т.п.) і вегетативних розладів у наслідок досягнення психічної гармонії шляхом оптимального використання психофізіологічних резервів організму з найбільшою ефективністю і у найкоротший термін без застосування яких-небудь фармакологічних препаратів.

Задача вирішується тим, що спосіб лікування порушень психічної гармонії полягає в тому, що з пацієнтом проводять сеанси психотерапії, який відрізняється тим, що як психотерапевтичний вплив проводять хромотерапію із застосуванням листівки "Планета" та вербальне звернення до пацієнта, прийому сеанси здійснюють до покращення стану пацієнта.

Заявлений спосіб здійснюється наступним чином. Садять пацієнта на твердому стільці з максимально прямою "спинкою". Простежують, щоб пацієнт облокотився спиною до "спинки" стільця. Не допускається пози: на краю стільця, нога на ногу, інші. Руки повинні бути зігнуті в ліктях і на долонях обох рук повинна лежати листівка "Планета" у вертикальному положенні, підтримувана великими пальцями з торців. Пацієнтові пропонується розсіяти свій погляд на всю листівку, не зосереджуючи на визначеному кольорі. Лікуючий стає за спиною в пацієнта на відстані від 1 до 3 метрів та пропонує йому закрити очі і читає підготовлений текст: "Представьте себе лучи восходящего солнца. Это солнце - сама любовь. Эти ласковые лучи проникают в вас и все ваше тело озаряется изнутри золотым светом радости и любви. Вы чувствуете, как новая кровь, обогащенная целебными веществами и несущая в себе живительную силу солнечных лучей, начинает двигаться по вашим сосудам. Вместе с ней по телу разносятся маленькие золотые шарики, которые в потоке сталкиваются между собой и собираются в один золотой шар. Этот шар начинает двигаться по вашему телу. Сейчас он прокатился по коже лица - ваше лицо очистилось и начало изнутри светиться. Золотой шар спустился вниз, он согрел ваше сердце, вашу печень, внутренние органы. Он выгоняет из каждого закоулка вашего тела тьму болезней. Ваше тело пропитано золотым светом, оно любимо, оно чисто, прозрачно и легко". Після чого пропонується пацієнтові відкрити очі і промовляють наступне: "Это моя листовка. Вот так она работает, потому что настроена на любовь и помощь".

В процесі здійснення способу відновлюється рівновага між процесами порушення і гальмування в кори головного мозку і відновлюється контроль з боку головного мозку за діяльністю лімбічної та гіпоталамічної систем, що відповідальні за регуляцію вегетативних функцій. Наслідком цього є збалансована робота лімбічної та гіпоталамічної систем і нормальне функціонування вегетативної нервової системи. При цьому відбувається активація внутрішніх можливостей пацієнта, що дозволяє без активного втручання фахівця, що проводить лікування, гармонізувати роботу нервової системи по сприйняттю й обробці інформації й усунути емоційну неврівноваженість. Застосування способу, в остаточному підсумку, приводить пацієнта до стану стійкої психологічної адаптації й усуненню вегетативних розладів. У пацієнтів, що страждають важкими соматичними захворюваннями, застосування способу, крім вищевказаних результатів, приводить до збільшення ефективності медикаментозного лікування.

Листівка "Планета", за допомогою якої нормалізується психічна гармонія, виготовлена з крейдованого папера щільністю 100г/м2, розміром А5 (21 смх 15см ). Листівка є типографською проекцією художньої роботи (полотно, олія), виконаної за замовленням ПП "Нова генерація", надрукованої в журналі "Новагенерація", №1-3, 1993, 30.03. У правому нижньому куті листівки знаходиться текст (колір білий, шрифт PentaBoid, 24 pt) зі збірника віршів А.Д. Дементьева " Виражи времени" - М.: Изд-во Эксмо, 2004.:

Не могу уйти из прошлого,
Разорвать живую нить...
Все, что было там хорошего
Мне б хотелось повторить.

Дана листівка має певний набір кольорів у певному співвідношенні, при цьому колір і текст листівки спрямовані на гармонізуючий ефект пацієнта.

Лікувальний вплив кольору пов'язаний із впливом коливальних хвиль визначеної довжини на наші органи і психічні центри. На думку багатьох фахівців, механізм багатьох хвороб обумовлений порушенням у тому числі і колірної гармонії, змішанням кольорів, дефіцитом визначеного кольору, необхідного для життєдіяльності органів і психічної гармонії. Якщо повернути відсутність певного кольору або очистити його від сторонніх домішок, можна відновити рівновагу в організмі.

Червоний колір. Цей колір відноситься до теплого і є вираженням життєвої сили, тому на психічному рівні він робить стимулюючу дію на активність людини. Крім того, він благотворно впливає при ослабленій критичності і недоліку внутрішньої енергії, що може виявлятися у вигляді надмірних турбот, сумнівів і страхів. Червоний колір служить каталізатором змін у свідомості і підсилює різні прояви любові, а також ту силу, що розвиває її духовну сторону. Через хромотерапевтичний зв'язок із тілом ми усвідомлюємо, що являємо собою духовних істот у матеріальній оболонці. При роботі з червоним кольором варто звернути увагу на те, щоб отриманий енергетичний заряд використовувався конструктивно і не привів до виникнення почуття занепокоєння і нервової напруженості. У випадку прояву подібних симптомів потрібно використовувати для медитації більш м'який червоно-рожевий колір. Червоний колір варто використовувати в тих випадках, коли відчувається, що бракує життєвої енергії, сил, радості, наснаги, оптимізму і впевненості в собі; коли не дає спокій почуття безнадійності; коли часто мучать спогади та при різких змінам настрою. У результаті використання червоного кольору тіло наповнюється силою, з'являється і зміцнюється почуття оптимізму, зростають творчі здібності, зникають невпевненість і сумніви. Завдяки стимулюючій дії, червоний колір використовується в лікувальних медитаціях при хворобах, що виникають на тлі загального фізич¬ного виснаження й ослабленого імунітету. Кореспондуючі органи: серце, артерії і вени, печінка, нирки, пряма кишка. У хромотерапії червоний колір має стимулюючу дію на органи кровообігу, підвищує зміст гемоглобіну в крові і тим самим перешкоджає виникненню анемії, сприяє виділенню тепла, регулює діяльність печінки і нирок, сприяє м'язовому розслабленню, допомагає при порушеннях менструального циклу і стимулює сексуальну активність. Однак хромотерапію з червоним кольором не слід проводити при підвищеній температурі тіла і наявності запальних процесів. Не рекомендується також надмірно довго медитувати зчервоним кольором, тому що це може привести до стомлення і нервової перенапруги.

Жовтогарячий колір. Цей колір є сумішшю червоного і жовтого кольорів і поєднує в собі відповідно їх фізичні і психічні принципи. Жовтогарячий колір є важливим енергетичним джерелом для сприйняття нових ідей і одночасно дає імпульс для їхньої реалізації. Сполучення фізичного і духовного народжує оптимізм у відношенні змін, супроводжуваний прагненням перебороти внутрішню скутість і зовнішні обмеження. Жовтогарячий колір варто використовувати в тих випадках, коли вам не вистачає почуття психологічної волі й уміння пристосовуватися до зовнішніх обставин. Коли ви надто консервативні або тяжко сприймаєте нові ідеї. Коли ви часто впадаєте в стан депресії і виявляєте в собі схильність до зайвого песимізму і надмірно "похмурому" сприйняттю дійсності. У результаті використання жовтогарячого кольору ви відчуєте себе досить вільним, щоб перебороти границі, що є плодами вашого внутрішнього страху, ви відкриєте для себе доступ до схованок творчої уяви. Кореспондуючі органи: селезінка, підшлункова залоза, тонкий кишечник, органи подиху. У хромотерапії жовтогарячий колір робить у цілому зміцнювальний вплив на життєздатність організму, постачає енергією селезінку і підшлункову залозу, зміцнює органи подиху. Для лікування астми рекомендується сполучити одночасно візуалі-зацію жовтогарячого кольору з ритмічним подихом.

Жовтий колір. Він відноситься до теплого кольору і, асоціюючись в нашій свідомості зі світлом сонця, викликає в нас почуття підйому. Жовтий колір впливає на інтелект і інтуїцію. Він будить свідомість і дозволяє пізнати властиву нам внутрішню глибину, краще зрозуміти власні і чужі потреби. Завдяки своєму спорідненню із сонцем жовтий колір є антиподом негативних відчуттів. Замість апатії і байдужості з'являється почуття спокійної, і в той же час променистої радості, що часто сприймається навколишніми як уроджений оптимізм. Жовтий колір варто використовувати в тих випадках, коли ви вважаєте, що вас не люблять і не розуміють. Коли ви чимось засмучені або почуваєте занепад сил і хотіли б одержати заряд активності. Коли ви постійно перебуваєте в конфлікті із самим собою. Коли реакція інших людей говорить про те, що ви занадто зайняті собою або занадто нетерпимі в спілкуванні з навколишніми. У результаті використання жовтого кольору активізується ваш інтелект, ви зможете краще довідатися про можливості вашого духу, що дозволяють пізнати істину, ви станете більш комунікабельним як в особистому , так і в соціальному плані. Жовтий колір зв'язаний із сонячним сплетенням людини і з усією його нервовою системою. Кореспондуючі органи: нерви, мозок, лімфатична система, жовчний міхур, шлунок, дванадцятипала кишка. У хронотерапії жовтий колір стимулює інтелектуальні здібності людини, має очищуючу дію на органи травлення, печінку і шкіру, сприяє виділенню жовчі, відновлює запаси мінеральних речовин і знижує рівень кислотності в організмі.

Зелений колір. Зелений колір пов'язаний із процесом розвитку органічного життя і є джерелом необхідної для цього енергії. Він підтримує процеси росту і змін як неминучу і необхідну складову частину людського життя, робить людину більш гнучкою та відкритою. Зелений колір є похідним від змішування жовтого та блакитного кольорів і часто пом'якшує сильно виражену стимулюючу функцію жовтого кольору за рахунок спокою і глибини блакитного. Однак, потрібно звернути особливу увагу на дозоване використання енергії зеленого кольору, щоб не порушити рівноваги. При дотриманні цієї умови зелений колір є незамінним засобом, що зміцнює нервову систему та має на неї гармонізуючий та стабілізуючий вплив. Зелений колір варто використовувати в тих випадках, коли ви байдужі й апатичні. Коли ви почуваєте, що не здатні ні викликати чиюсь любов, ні обдарити когось своєю любов'ю. У результаті використання зеленого кольору ви навчитеся звільнятися від внутрішніх оковів, коли це необхідно для вашого подальшого росту. Ви станете більш відкритим і більш спокійним і зможете самі більше віддавати людям, ви будете уникати крайностей у своїх судженнях і вчинках, домагаючись збалансованості і гармонії. Оскільки зелений колір знаходиться в середині спектра, між теплими і холодними кольорами, його вплив носить одночасно підбадьорливий і заспокійливий характер. Зелений колір як би зв'язує психічний і фізичний рівні. Кореспондуючі органи: нерви, м'язи, кістки, сухожилля, ендокринні органи. У хромотерапії зелений колір має підбадьорливу й одночасно заспокійливу дію на організм, виявляючи антисептичні властивості, зміцнює м'язи і тканини, впливає на гіпофіз, є прекрасним заспокійливим засобом при хронічних захворюваннях.

Блакитний колір. Цей колір відноситься до ряду холодних і робить насамперед заспокійливу дію на нервову систему, приводячи у стан внутрішнього спокою і відчуженості. Темно-блакитні тони підвищують вашу здатність до усвідомленого прояву сильних емоцій. Вони також стимулюють пізнавальні процеси, підсилюючи відчуття єдності з навколишнім світом. Варто звернути увагу на дозоване використання блакитного кольору, у противному випадку його яскраво виражена холодність може привести до регресивних тенденцій і викликати стан депресії. Блакитний колір варто використовувати в тих випадках; коли ви усвідомлюєте, що охоплені пристрастями; коли ви дієте, не задумуючись про наслідки своїх вчинків; коли вас обтяжують ваші обов'язки. У результаті використання блакитного кольору підвищується почуття безпеки, ви здобуваєте більше доброти і внутрішньої згоди, усвідомлюються обов'язки, почуття відповідальності і колективізму. Блакитний колір асоціюється зі станом повного спокою, тому він робить відповідну дію на центральну нервову систему. З його допомогою можна знизити тиск, зменшити частоту серцевих скорочень і подиху, щоб відновити організм і мати можливість зарядити його новою енергією. Кореспондуючі органи: нерви, гортань, область придатків, очі, вуха, ніс. У хромотерапії блакитний колір заспокоює біль; має тонізуючу, судиннозвужуючу, протизапальну, антисептичну і жарознижуючу дію; благотворно впливає при нервово-психічних розладах; утомі і порушенні сну.

Синій колір. Це суміш темно-блакитного кольору з невеликим додаванням червоного. Синій колір має ті ж властивості, що і голубий, однак через більшу колірну інтенсивність його вплив на організм людини значно сильніше. Синій колір відповідає тому "неусвідомленому", коли свідомість затемнена і не може або не хоче адекватно сприймати дійсність. Синій колір варто використовувати тоді, коли ви виявляєте зайву емоційність і не контролюєте свої реакції; коли ваші вчинки розцінюються як неадекватні; коли у вас часто з'являється почуття провини. У результаті використання синього кольору зміцниться ваша здатність стримувати себе, ви станете більш щирим, ви навчитеся довіряти інтуїції і діяти відповідно до неї. Синій колір можна вибирати для хромотерапії лише в тому випадку, якщо ви хочете за допомогою більш інтенсивного відтінку підсилити проникаючу здатність і властивості блакитного кольору. Це особливо актуально для психосоматики, і тому синій колір використовується насамперед проти соматичних захворювань, що виникають на ґрунті різних нервових розладів. Кореспондуючі органи: органи дихання, нервова система, щитовидна залоза, мигдалини, сліпа кишка. У лікувальній медитації синій колір впливає на органи дихання, тому особливо ефективний при бронхіті, запаленні легень і астмі, регулює діяльність щитовидної залози, зменшує запальні процеси в сліпій кишці (при апендициті) і мигдалинах, сприяє зупинці кровотеч, швидкому рубцюванню і загоєнню ран, має знеболюючу Дію.

Фіолетовий колір. Завдяки його складовим -червоному і блакитному кольорам, фіолетовий колір має силу взаємодії протилежних і доповню-юючих один одного властивостей. З'являється здатність більш чітко розмежовувати об'єктивне і суб'єктивне, а повна самоідентифікація з цим відчуттям може породити почуття нерозривної єдності зі світом. Однак варто бути обережним і не захоплюватися фантазією, підмінюючи нею реальність. Фіолетовий колір дуже впливає на сферу почуттів. Завдяки сильному впливові фіолетового кольору на підсвідомість ви можете звільнитися від глибинних страхів і при досягненні відповідного рівня свідомості перетворити їх у творчу силу. Фіолетовий колір варто використовувати тоді, коли ви зауважуєте, що найчастіше ваші вчинки носять неусвідомлений характер. Коли ви відчули схильність до егоїзму і ревнощів. Коли ви ставите себе поза кордонами критики. Якщо ви часто по вияснених причинах випробуєте гіркоту, почуваєте себе обманутим, вас мучать сумніви і ви впадаєте в стан депресії. У результаті використання фіолетового кольору ви навчитеся належної смиренності, загостряться ваші справжні почуття і ви навчитеся прощати. У хромотерапії використовуються його заспокійливі й одночасно очищаючі та зміцнюючи властивості. Особливо благотворно впливає фіолетовий колір на виснажену нервову систему. Крім того, фіолетовий колір займає особливе місце в зовнішній енергетичній оболонці людини. Кореспондуючі органи: нерви, залози, насамперед гіпофіз, лімфатична система. У хромотерапії фіолетовий колір знижує температуру, зменшує біль, впливає на людину при "поломці" біологічних ритмів, а також при безсонні, мігре-нях і депресіях.

Текст. Це пряме діяння, що робить вплив на розумові процеси або поводження людини, матеріалом для якого служать вербальні стимули (слова) і енергія відповідного кольору гармонізуюча дія полягає в тому, що перелічується ряд щирих тверджень, з якими пациент не може не погодитись. Вони (щирі твердження) зв'язані між собою сполучними знаками. Дана послідовність закінчується тим твердженням, яке пацієнт повинний прийняти при зміні своєї поведінкової функції або яке використовується при реалізації парапсихічних явищ для досягнення поставленої мети.

Механізм дії листівки. Виражається у хромотерапії, вербальному навіюванні та у викликанні здібностей до використання парапсихічних явищ. Характерною рисою листівки "Планета" є :

  1. Принцип взаємодії кольорів. Пацієнтові або фахівцеві немає необхідності виконувати складну роботу по підбору того або іншого кольору для рішення того або іншого питання.
  2. Оригіналом колірної гами є художня робота, виконана на полотні натуральними масляними фарбами, що передає кольори, їхні відтінки і комбінації, властиві людському розвитку у філогенезі й онтогенезі.
  3. Пропонована колірна гама розсіює погляд клієнта на всій листівці, не даючи зосередиться в одній крапці. Тобто, очі автоматично вибирають колір який тепер необхідний клієнтові для рішення хвилюючого його питання.
  4. Пропонована колірна гама викликає відчут тя сприйняття зображення листівки всім сенсор ним апаратом (пацієнт не тільки бачить, але й від чуває смак, запах, тепло або холод кольору, "чує" колір).
  5. Текст складений таким чином, що твер дження, що перелічуються в ньому, не можуть викликати заперечень або незгоди.
  6. Використання унікальної по характеру поєднання колірної гами разом із твердженнями тексту, з якими пацієнт не може не погодитися, пропонується можливість реалізації парапсихічних явищ, за допомогою яких клієнт зможе вирішити ряд важливих для нього питань, що стосується психічного та фізичного здоров'я, успіхів у кар'єрі, свого особистого життя, відмовлення від шкідливих звичок, передачі інформації на відстань, впливу на іншу людину безпосередньо або на відстані.
  7. Парапсихічні явища - це ті явища, які людина відчуває та застосовує без участі органів відчуттів (зору, дотику, слуху і т.д.). Дана листівка ж допомагає пробудити свої парапсихічні здібності, якими в більшій або меншій степені володіє практично кожна людина.

Приклади здійснення способу.

  1. Хвора К., 44 роки, діагноз: вегетосудинна дистонія. Звернулася зі скаргами на страх смерті, серцебиття, відчуття нудоти, непритомні стани, пітливість. Описані скарги турбують протягом 9 років. Багаторазово консультувалася й обстежилася амбулаторно, знаходилася на обстеженні в стаціонарі. На момент звертання хвора приймала обзідан, беллатамінал, феназепам, циннарізін без ефекту.

    При фізикальному огляді, крім гіпергідрозу, відхилень від норми не виявлено. За даними лабораторних досліджень змін не виявлено. На електрокардіограмі /6кг/ відзначені синусова аритмія і вегето-метаболічні зміни міокарда. При добовому моніторуванні ЭКГ зафіксовано 205 шлуночкові екстрасистоли. За даними реоенцефалограми /РЭГ/ відзначене підвищення венозного тонусу, порушення відтоку крові.

    Після огляду і проведення досліджень хворій проведено курс лікування по запропонованому способі. Огляд, проведений після завершення курсу лікування, показав повну відсутність у пацієнтки яких-небудь скарг, відзначене поліпшення настрою і загального самопочуття, відсутність гіпергидрозу. За даними ЭКГ зареєстрований синусовий ритм, вегетометаболічні зміни відсутні. Порушень ритму при добовому моніторуванні ЭКГ не виявлено. Порушень тонусу артеріального і венозного басейнів при РЭГ не виявлено.

    Таким чином, після проведення курсу лікування в пацієнтки наступило як суб'єктивне, так і об'єктивне поліпшення. Пацієнтка була оглянута після 2 років після першого звертання. Результати огляду показали, що ефект, досягнутий у результаті застосування описаного способу лікування, зберігся цілком, тобто в пацієнтки відсутні які-небудь скарги, гарне загальне самопочуття, вона не приймає лікарських препаратів протягом півтора року, результати ЭКГ і РЭГ не показують відхилень від норми.

  2. Хвора Ш., 62 роки, діагноз: ішемічна хвороба серця /ІХС/, атеросклеротичний кардіосклероз, атеросклероз аорти, коронарних і церебральних артерій, надшлуночкова і шлуночкова зкстрасис-толія, гіпертонічна хвороба II ст., хронічний холецистит, астенічний невроз.

    Звернулася зі скаргами на перебої в роботі серця, "завмирання" у серці, приступи серцебиття, відчуття недостачі повітря /не пов'язане з фізичним навантаженням/, короткочасні приступоподібні відчуття нудоти і утрати свідомості, триваліголовні болі в тім'яній області, поганий сон, почуття безпричинного страху, острах закритих приміщень. Перебої в роботі серця турбують протягом останніх 4-5 років, особливо участилися в останні 2 роки після емоційного стресу. Підвищення артеріального тиску /АТ/ до 160-150/100-90мм рт.ст. відзначається протягом 20 років. Хвора спостерігається кардіологом амбулаторне, пройшла стаціонарне обстеження в терапевтичній клініці. На момент звертання приймала лікування коринфаром, рит-миленом, циннарізіном, реланіумом без ефекту. З медичних документів хворої відомо, що лікарями застосовувалися різні анти аритмічні препарати, ефект впливу яких, спочатку гарний, потім зменшувався або зникав через 2-4 тижні прийому.

    При фізикальному огляді звертає на себе увагу червоний дермографізм, ригідність м'язів плечового пояса, трохи приглушені тони серця, аритмічний і напружений пульс, лабільність артеріального тиску: при першому вимірі -170/110мм рт.ст, при повторному вимірі через 30 хв. - 140/93мм рт.ст. За даними лабораторних досліджень змін не виявлено. При злектрокардіог-рафичних дослідженнях виявлені дифузійні зміни міокарда, часта надшлуночкова і шлуночкова зкстрасистолія, відзначена низької толерантністю до фізичного навантаження при велоергометри. За даними РЗГ відзначене підвищення артеріального тонусу і порушення венозного відтоку.

    Після огляду і проведення досліджень пацієнтці на фоні прийому коринфара і ритмілена проведено курс лікування по запропонованому способу. Огляд, проведений після завершення курсу лікування, показав значне скорочення скарг: перестали турбувати безпричинні страхи, зник острах закритих приміщень, головні болі, налагодився сон, рідше турбують перебої в роботі серця і відчуття недостачі повітря, приступи нудоти. Покращилося загальне самопочуття і настрій. Артеріальний тиск стабілізувався на рівні 135 - 130/80мм рт.ст. Однак збереглися майже в тім же обсязі зкстрасистолія і порушення відтоку в басейнах церебральних вен, хоча нормалізувався артериолярний тонус церебральних судин. Залишилася також низкою толерантність до фізичного навантаження. Неповний лікувальний ефект від застосування курсу спонукав запропонувати пацієнтці повторний курс лікування через 3 місяці. Огляд, проведений після другого курсу лікування по запропонованому способу, показав поглиблення лікувального ефекту: самопочуття пацієнтки оцінюється як "бадьоре ", перестало турбувати відчуття недостачі повітря, зникли приступи нудоти, перебої в роботі серця стали відчуватися не більш 3 - 4 разів у день, артеріальний тиск стабільно утримується на рівні 130/80мм рт.ст. Нормалізувався відтік у басейнах церебральних вен, надшлуночкові екстрасистоли не реєструються, шлуночкові екстрасистоли складають 204 за 24години.

    Пацієнтка була повторно оглянута через 1 рік після першого звертання. На момент огляду її турбували лише періодичні перебої в роботі серця. Своє самопочуття пацієнтка оцінювала як "гарне", лікарських препаратів не приймала вже кілька місяців; дані ЭКГ і РЭГ не зареєстрували погіршення стану пацієнтки. Таким чином, сьогоденним клінічним спостереженням ілюструється позитивний ефект впливу пропонованого способу у випадку його повторного застосування в хворої із серйозним соматичним захворюванням.

В цілому, заявленим способом пролікований 121 хворий, при цьому в 72% випадків досягнуте поліпшення стану пацієнтів, у 24% випадків треба було повторити курс лікування і лише в 4% випадків стан пацієнтів залишився без поліпшення.

Запропонований спосіб може бути використаний у лікувальних цілях як самостійно, так і для підвищення ефективності медикаментозного лікування в амбулаторних умовах і в умовах стаціонару. Спосіб може бути використаний і для профілактики захворювань.

Енергоінформаційний збір для гармонізації стану людини
Енергоінформаційний збір для гармонізації психоемоційного, функціонального та фізіологічного стану людини, який містить наступні компоненти: звіробій, деревій, м'яту, піддані енергоінфор-маційній обробці, при цьому як енергоінформаційну матрицю використовують такі природні камені як агат, аквамарин, перли, місячний камінь, обсидіан, опал, рубін, топаз, халцедон.

Корисна модель відноситься до медицини та парапсихології і може застосовуватись з метою усунення негативної енергії, покращення самопочуття, усунення негативних впливів навколишнього середовища, боротьби із стресами і можуть використовуватись як вдома так і в громадських місцях, як то в дитячих садках, школах, на підприємствах, в амбулаторних умовах і стаціонарах, медичних закладах.

Відомий "Спосіб формування життезабезпечуючого повітряного середовища, що поліпшує умови життєдіяльності біологічних об'єктів та система для його здійснення" [UА №22710А, А61L9/00, публ. "ПВ" № 3, 1998], який полягає у тому, що в окремому приміщенні вирощують рослини, які наповнюють повітря ароматичними речовинами. Таке повітря подають у приміщення, в якому знаходяться пацієнти. Спосіб дозволяє впливати ароматичними речовинами різних рослин на біологічні об'єкти, при цьому повітря пропускають через приміщення, в яких знаходяться різні за ароматичними характеристиками рослини. Однак реалізація цього способу потребує створення складної технічної системи для формування необхідного повітря, і практично недоцільна з економічних міркувань для індивідуального використання.

Відомий "Спосіб ароматизації повітря" [а.с. СРСР №1775119, А61L9/00, опубл. Бюл. №42, 1992], який полягає у нанесенні на ложку ароматичних речовин, з поверхні якої вони випаровуються, коли її розташовують у посуді з підігрітою водою. Ароматизуючими речовинами є ефірні олії. Спосіб застосовується для ароматизації приміщень і не вирішує питань індивідуального підбору до кожного пацієнта запахів ефірних олій як психотерапевтичного засобу.

Також відомий "Спосіб психологічного розвантаження в лікуванні вторинної гіпогалактії у мате-рів-годувальниць" [п. UА № 20244А, А61В5/16, публ. "ПВ" №1, 1998], який полягає у застосуванні немедикаментозних засобів для впливу на психоемоційну систему пацієнтів: психологічних, музичних, ароматичних. На хворих впливають ароматизованими аерозолями різних трав, підібраними в залежності від пори року, тематики лікувального сеансу. Спосіб застосовується як психотерапевтичний засіб для пацієнтів тому, що впливає на гіпоталамо-гіпофізарну систему. Однак за способом не враховуються індивідуальні особливості кожного окремого пацієнта під час формування складу ароматизованих аерозолей різних трав. Крім того застосування трав не дозволяє одержати необхідну концентрацію ароматизуючих часток у повітрі, що не забезпечує високу ефективність лікування.

Також відомий "Спосіб Кодлубовської гармонізації психоемоційного, функціонального та фізіологічного стану біологічного об'єкта запахами" [UА№35138 Дата публікації 15.03.2001, номер бюлетеня: 2], який полягає у тому, що застосовують немедикаментозні засоби та впливають ними на органи нюху, згідно з винаходом, засоби підбирають індивідуально до кожного біологічного об'єкта з ефірних олій рослинного походження або їх сполучень в залежності від стану біологічного об'єкта, його фізичного і психічного здоров'я, рис характеру, темпераменту та особливостей особистості. Недоліком є складність підбору біологічних компонента та відсутність їх Інформаційного навантаження, що дозволило би нормалізувати енергетику та нейтралізувати негативний вплив оточуючого середовища.

В основу корисної моделі поставлено задачу створити засіб, який був би природного походження та мав додаткове енергетичне навантаження за рахунок енергоінформаційної обробки із застосуванням природного каміння, що є інформаційною матрицею.

Задача вирішується тим, що нами розроблено збір "Трава для окурювання житла". Трава для окурювання житла (Тдож) являє собою збір рослин: звіробою, деревію, м'яти. Тдож є засобом нового покоління, що створено на основі енергоінформаційної обробки рослин. У якості енергоінформаційної матриці використовуються наступні природні камені: агат, аквамарин, перли, місячний камінь, обсидіан, опал, рубін, топаз, халцедон. Це дозволяє одержати дуже стійку енергоінформаційну субстанцію.

    Спрямованість запропонованого збору:
  1. Виявлення і знищення негативної енергії й інформації.
  2. Переробка негативної енергії й інформації в нейтральну.
  3. Посилення нейтральної енергії й інформації в позитивній спрямованості.

Кожна складова рослина запропонованого збору шляхом фізичної взаємодії каменів та рослини піддається енергоінформаційній обробці. При чому кожній рослині відповідають певні камені.

Звіробій продірявлений (Нуреrісum реrfоrаtum). Народні назви: звіробійник, звіробій звичайний, Іванова кров, іванівська трава, заяча кров, заяча кровиця, семибратна кров, здорова трава. Хімічний склад: дубильні речовини (10-12%), флавоноиди сапоніни, барвники, ефірна олія (0,2-0,3%), смолисті речовини (17%), каротин, аскорбінова кислота.

Звіробій відноситься до сонячних трав, що дають внутрішньому Я відчуття майбутнього і до-помагають скоріше досягти мети. Вони лікують праве око в чоловіків і лівий у жінок, впливають благотворно на спину. Ці трави незамінні для тих, у кого є проблеми з власним образом, хто страждає від остраху людей. Такі трави можуть допомогти знайти самовпевненість, необхідну для досягненя поставленої мети. Такі рослини рекомендуються для прийому тим, у кого спостерігаються депресії, комплекси неповноцінності і страхи перед навколишнім світом.

Для звіробою як енергоінформаційна матриця служать: опал, агат, рубін та обсидіан.

Камінь - Опал: походить від санскритського "упав" - камінь. Зі стародавності існує думка, що опал причетний до магії. Завдяки своїй властивості збуджувати надії, опал корисний тим, хто страждає манією самогубства і часто впадає в меланхолію. Камінь добрий до тих людей, що живуть у світі власних мрій, не намагаючись їх відчувати. Коли опал подорожує, ті принесені їм речі розподіляються по своїх місцях у Всесвіті. Він здатний включити людину в роботу з пошуку виходу з тупикових ситуацій. Опал для будь-якої людини - це "друга голова". Опал здавна вважався європейськими народами символом довіри, щастя, надії і співчуття.

Камінь - Агат: називають по імені ріки Агатес на острові Сицилія. У Древньому Єгипті агати використовувалися для виготовлення талісманів і амулетів від пристріту. Як талісман він приносить успіх усім зацікавленим у багатому врожаї. Цей камінь обіцяв удачу і тому, хто займався тваринництвом. Це був талісман чесних трудівників. Агат народжує любов, зм'якшує біль розлуки, відкриває обман, проясняє сховані думки інших людей, рятує від отрути, у тому числі і зміїної. Йому також приписувалися властивості загострювати зір. У лікувальних цілях намисто з агата рекомендується носити при затяжному кашлі, хворобі горла і зубів; від подагри агат носять у браслетах. Крім того, цей камінь запобігає судорогам. Агат налагоджує на дуже тонку хвилю сприйняття світу , прочищаючи канал ясновидіння.

Камінь - Рубін: свою назву одержав за червоний колір - латинське слово "ruber" переводиться як червоний. Рубін сильно цінувався на Сході, де коштував навіть більше, ніж алмаз. Східні народи вважали, що головне його містична властивість - породжувати потяг до великого, а також попереджати при небезпеці зміною кольору, захищати від нижчих духів, злих сил і чарів. Рубін - камінь, що супроводжує владу і могутність.

Часто він використовується як символ палкої і жагучої любові. Древні люди вважали, що рубін додає власникові силу Лева, безстрашність орла і мудрість змії, сприяє пристрасті і чарам любові. Відповідно до повір'їв, камінь здатний зупиняти кровотечу, поліпшувати пам'ять, дарувати веселощі і бадьорість, уселяти хоробрість. Амулети з рубіна можуть охороняти свого власника від важких хвороб. Меланхолікам, іпохондрикам він додає енергію, що знімає боязкість і сором'язливість у спілкуванні, а його блиск і краса додає їм упевненість. Корисний рубін особам зі зниженим тиском.

Камінь - Обсидіан: природне скло, що утворилося в результаті швидкого охолодження лави. Це - магічний камінь. Магами він використовувався для концентрації сил і перемог над стихійними астральними силами, їхнього підпорядкування собі. Кулі чорного обсидіану надзвичайно сильні в медитації. Ціль чорного обсидіану - провести нас зі світлом через темні області нас же самих, проникнути в невідоме і відкрити всевідання. Чорний обсидіан опускає якості духу в тіло й очищає усе, що має низькі вібрації. Він гарний для застосування людям незібраним, надмірно емоційним, сонливим і фантазерам. Камінь допоможе відкрити істину усередині кожної людини і усією Вселеною, життєвою частиною якої ми є.

М'ята перцева (Mentha piperita). Хімічний склад: ефірна олія (2,75%), терпеноиди флавоноиди, урсоловая й олеаноловая кислота, бетаин, каротин, дубильні речовини, мікроелементи (мідь, марганець, інші ). Лікарське застосування листів і препаратів м'яти обумовлено ментолом, що володіє знеболюючої, спазмолітичною, антисептичною, протизапальною дією, що дезодорує й освіжає. Зовнішньо ментол застосовують як знеболююче. М'ятна олія підвищує апетит, зменшує гикавку, підсилює слиновиділення. З древніх часів м'ята використовується в оздоровчих і очисних обрядах, її присутність підсилює позитивні вібрації. Запах м'яти має снотворну дію, а сама м'ята, покладена під подушку, може викликати віщі сни. М'ятою натирають стіни, плінтуси для захисту будинку від зла і негативних вібрацій. М'ята збуджує любов і може додаватися в любовні напої. М'ятою збуджуються органи обміну речовин. Ця трава належить до трав Меркурія. Трави Меркурія зв'язані з мозком, нервовою системою, респіраторною системою, горлом, дефектами мови , пам'яттю і мовою. Вони незамінні для тих, хто має проблеми в спілкуванні і мисленні. Часом вони допомагають при розладах шлунково-кишкового тракту, хвороби легенях і ушкодженні рук. Трави Меркурія впливають на інтелектуальні процеси: мислення, здатність до логічних висновків. Регулярне вживання таких рослин полегшить протікання ментальних процесів, робить розум рухливим і пильним. Вони особливо корисні при роботі над книгою або яким-небудь проектом.

Для м'яти перцевої як енергоінформаційна матриця служать: топаз та халцедон.

Камінь - Топаз: назва виникла від назви острова Топазос (тепер - Забергед). У старовину топаз вважався талісманом, що звільняє від зайвої енергії буйних і небезпечних хворих, каменем просвітління, що народжує в людині безтурботну насолоду життям, що відганяє невірність і гнів. В епоху середньовіччя він символізував добрі справи і розсудливість. Золотавий топаз сприяє зачаттю в безплідних жінок, лікує захворювання печінки, вирівнює зір при короткозорості, дає красу і привабливість дівчинам, усім без винятку дарує мудрість. У стародавності топаз називали каменем заможних, тому що існувала думка, що, володіючи топазом, людина може здобути прихильність влади і зробитися багатим. Топаз загострює реакцію на навколишнє людини, розвиває здатність передбачення й інтуїцію. З його допомогою людина може впливати на інших людей, підкоряти їх собі, викривати підступ ворогів і інтриги. Вплив каменю дозволяє передбачати задуми ділового партнера або співрозмовника і вчасно прийняти правильне рішення. Крім усього іншого, топаз - гарний лікувальний камінь. Його називали каменем внутрішнього просвітління і застосовували від божевілля, безсоння. Якщо носити топаз на шиї в срібній оправі, то він буде полегшувати приступи астми, допоможе перемогти подагру і вилікує від епілепсії. При тривалому носінні, особливо на грудях, топаз зміцнює імунітет. При багатьох хронічних захворюваннях застосування амулетів з топаза значно підвищує ефективність інших методів лікування. Використовується цей камінь також при лікуванні горла, хронічного запалення мигдалин і хвороб хребта.

Камінь - Халцедон: названий на честь міста Халцедону, розташованого на березі Босфору. Халцедони в зв'язку зі своїми магічними властивостями вважалися талісманами любові, що залучають до жінки серця чоловіків. Також їх носили, щоб позбутися від вибухів гніву. Вважалося, що амулети з халцедону охороняють від щиросердечних розладів і меланхолії. Носіння білого халцедону добре позначається на гостроті зору.

Деревій (Ach?tea miHefo?um). Народні назви: деревій, кровяник, кровавник, серпоріз, поріз, дика гречка, кашка. Походження назви: латинська назва дана на честь героя Троянської війни Ахілла, а видове (тисяча і лист) дано через багаторазове розсічення листа. Хімічний склад: ефірна олія (0,8%), флавоноиди; сесквитерпени дубильні і гіркі речовини, вітамін К, органічні кислоти. Рослину застосовують як ранозаживлюючий і кровоспинний засіб. Настій трави або рідкий екстракт призначають при маткових кровотечах. Деревій рекомендується також при зубному болі, геморої і для збільшення молока в матерів, що годують. Відвар деревію корисний при розриві м'язів і хронічному запаленні сідничного нерва, а також при затрудненому подиху. Він дробить камені в сечовому міхурі і нирках. Палений деревій перешкоджає випаданню волосся. Рослина розсмоктує слизуваті пухлини, діє як в'язке на ясна. Його використовують для лікування головного болю, тромбозу крові, хвороб селезінки, радикуліту, подагри, хворій у суглобах і попереку, а також при отруєнні ліками. Деревій належить до трав Венери. Ці трави корисні тим, хто нещасливий унаслідок соціальної несправедливості. Вони підкажуть нам, що ми привабливі і маємо почуття гумору. Вони дарують почуття соціального комфорту і розкриють таємниці вібрації оточуючих людей. Венера збільшує тривалість любовного зв'язку. З Венерою зв'язують лікування захворювань репродуктивної системи. Ці трави зв'язані з кров'ю, сечевидільною системою, чутливістю, горлом і шкірою. Ці трави очищають сенсорне сприйняття і дарують почуття естетики. Допомагають залученню бажаної любові. Вони корисні для художників, музикантів і інших творчих особистостей; розвивають почуття смаку і краси, збільшують психічне сприйняття.

Для деревію як енергоінформаційна матриця служать: аквамарин, перли, місячний камінь.

Камінь - Аквамарин: у стародавності аквамарин застосовувався для виготовлення амулетів, що поліпшують зір, що прохолоджують пристрасть і заспокоюють урагани та бурі. Здавна він вважався амулетом моряків. Талісман з аквамарина забезпечував власникові безпеку в морських подорожах і перемогу в морських боях. Крім цього, він був талісманом вічної дружби, розважливості і красномовства. Аквамарин дає здатність осягати таємниці, приховані в самих повсякденних, на перший погляд, речах. Він є одним із самих могутніх каменів магії, тому що може викривати будь-які астральні обмани. Також аквамарин зміцнює людську духовність, дає власникові емоційне розуміння навколишнього світу. Аквамарин допомагає людині направляти енергію примітивних бажань у творче русло. Він учить жити без "енергетичних відходів". Аквамарин стежить за тим, щоб думки, бажання і вчинки людини узгоджувалися з моральними законами суспільства. Якщо цього не відбувається, камінь починає займатися очищенням організму людини. Дух аквамарину виводить людину на нові рівні пізнання, показує безліч способів зчитування і розуміння інформації. З аквамарином легше кинути курити і пити. У стародавності аквамарин вважався талісман, що зціляє шлунок, печінку, що допомагає від зубного болю. Він є символом мудрості, прохолоджує пристрасті, заспокоює занадто буйні емоції.

Камінь - Перли: походить від китайського "чжень-джу". Араби називали його "зеньчуг", індіанці - "маньяра", а греки - "Маргарит". У слов'янських і європейських мовах використовується назва "перлина". Перли - застава вірності і любові, вона охороняє цю вірність, зміцнює шлюбні узи і будинок. Древні люди вірили, що перли тьмяніють на людині, що здатна піти на угоду зі своєю совістю, зробити непорядний або підлий вчинок, змінити своїм принципам. Таким чином, перли служить барометром поводження людини і суддею його вчинків. Його вважали і гарними ліками: розчин, у якому варилися перли, приносить полегшення при хворобах печінки, допомагає при недокрів'ї. Товчені перли пили з буйволиним молоком - це повинне було захистити від пристріту і дати здатність передбачати майбутнє.

Камінь - Місячний камінь: заспокоює і вирівнює емоційні сплески. Якщо в житті переважають емоції, дуже важко пробитися до вищих планів реальності. Місячний камінь учить підводити емоції під контроль. У підсвідомості людини записується дуже багато емоційних переживань. Місячний камінь - страж підсвідомості, що захищає нас від власних емоцій. Для цього його потрібно класти в медитації або носити біля серця. Камінь дуже корисний жінкам при місячних: він дає фізичну, гормональну й емоційну рівновагу. Місячний камінь допоможе чоловікам краще настроїтися з жіночим аспектом своєї натури. Власник місячного каменю під його впливом закривається від суспільства. У такому стані людина стає невразливою, захищеною від нечисті й одночасно одержує можливість спостерігати за світом з боку.

Гармонізацію стану людини реалізовують за допомогою запропонованого збору. Заявлену корисну модель здійснюють наступним чином. Окурювання житла Тдож зазвичай робить жінка. У будинку, крім тієї людини хто буде робити цю процедуру, нікого ні повинно бути: ні людей, ні тварин, ні птахів; акваріум накрити щільною темною тканиною. Процедуру варто проводити без електричного світла й інших включених електроприладів. Вміст пакетика висипають в столову ложку або блюдечко і підпаліть верхній шар. З ложкою на протязі 10-15 хвилин потрібно ходити й окурювати приміщення, кімнати, сарай, літні кухні, гаражі, шафи, тумбочки, комори. Попіл або залишок незгорілої Тдож необхідно кинути в проточну воду (умивальник, унітаз) або прикопати в землю.

При спалюванні Тдож випромінюються електромагнітні коливання з закладеної в них інформацією, що уловлюють електромагнітні коливання з протилежним полюсом. Заряд інформації настільки сильний, що він у силах нейтралізувати, заглушити або навіть стерти інформацію з протилежним полюсом. Характерною рисою Тдож є:

  1. Еволюційні рослинні форми мають різні за ряди життєвої сили. Різні рослини випускають різні вібрації, що відрізняються по силі, інтенсивності і формі. Вібрації рослин залежать від місця виростання, запаху, кольору , переробки і багатьох інших факторів.
  2. При обробці рослин, що входять до складу Тдож використовуються природні камені, що складають енергоінформаційну матрицю, що підсилює вібрації даних рослин.
  3. Переваги використання рослин: очищення організму відбувається без побічних ефектів; насичення тіла додатковою енергією; стимуляція роботи імунної системи.

За даною методикою нами було проведено лікування близько 150 пацієнтам із різними психоемоційними порушеннями. Обстеження показало, що більш ніж 85% хворих значно поліпшили свій психоемоційний стан: це дозволило їм стабілізувати загальний стан здоров'я, підвищити працездатність.

Таким чином значний практичний досвід винахідника та наведений матеріал дозволяють стверджувати, що запропонований збір забезпечує оптимальний вплив на психоемоційну систему і взагалі на організм біологічного об'єкту в цілому.

Сакральна Олія
Корисна модель відноситься до медицини, психологи та парапсихології і може застосовуватись з метою гармонізації психоемоційного, функціонального та фізіологічного стану, лікування функціональних розладів органів та систем, подолання кризових ситуацій, покращення самопочуття, усунення негативних впливів навколишнього середовища, пробудження духовності.

Лікування ароматичними речовинами рослинного походження, відомо людству більше 5-ти тисяч років. З найдавніших часів були відомі і широко використовувалися антисептичні, протимікробні, ранозаживлюючі властивості ефіроолійних рослин.

Здавна відомі так звані 7 древніх сакральних олій: ладан, мирра, олібан, кінамон, лабданум, нард та гальбан. Слово "сакральний" походить від фр. sacral, нім. sakral та лат. sacer (sacri) і означає -священний; обрядовий, стосовно до релігійного культу і ритуалу; заповітний, що має як би магічний зміст. Такі сакральні олії застосовувалися при священних дійствах і вважалися містичними. Крім ароматичних, сакральні олії наділені і загальновизнаними терапевтичними властивості. Застосування їх було серйозно обґрунтоване: крім релак-суючих, тонізуючих чи оздоровчих здібностей вони мають надзвичайну дію на психіку. Всі ці достоїнства роблять такі олії джерелом краси і гарного самопочуття, еліксиром для тіла і духу.

Незважаючи на те, що ароматерапія відігравала істотну роль у великих цивілізаціях глибокої стародавності, сьогодні - це не повернення до традиційної медицини минулого. Це як би новий виток по спіралі: використання уже відомих і перевірених століттями знань про аромати і впровадження нових, обґрунтованих на більш високому науковому рівні, що базується на глибокому знанні біології людини.

Ряд експериментів, що були проведені ученими на сьогоднішній день з використанням ефірних олій, вказали на їхній ефективний вплив на нервову систему, виявили значні седативні, бактеріостатичні і гіпотензивні властивості, а також здатність змінювати інтенсивність подиху. Завдяки таким дослідженням були запропоновані досить ефективні способи лікування депресії й істерії ефірними оліями.

До сучасних проявів ароматерапії в побуті відноситься встановлення в диспетчерському залі українського аеропорту "Бориспіль" дозатора запахів, що значно підвищив працездатність авіадиспетчерів. Представники японської фірми "Сіміцу" також пропонують вирішити проблему продуктивності праці і зниження рівня стресових ситуацій за допомогою запахів. Після напруженої роботи друкарці або програмістові рекомендують подихати аромаформою, що містить певний запах, і утома проходить. Проведені фірмою дослідження показали, що кількість помилок програміста знижується від 20 до 54% в залежності від запаху певної ефірної олії. У світовій практиці, особливо у Франції, Великобританії, Сполучених Штатах Америки, широко використовуються аромаформи на основі ефірних олій з рослин, що мають освіжаючу і тонізуючу дію, допомагають швидко зняти утому і сонливість після їжі, сприяють розумової концентрації. Після важкого, стомлюючого робочого дня можна прийняти для розслаблення гарячу ванну з застосуванням ароматичної добавки. При пере-збудженні не обов'язково пити снодійне, досить нанести на лице і тіло спеціальні релаксуючі ефірні олії. Випаровуючись, вони допомагають повільно і спокійно заснути, провести ніч без важких сновидінь.

Принцип дії ефірних олій останнім часом пов'язують з їхньою здатністю модифікувати електромагнітне поле людини стабілізувати функцію нервової системи. Саме ці особливості дії ароматичних речовин визначають їхній могутній вплив на функціонування нервової системи, гормональний статус. Дію ефірних олій навіть порівнюють з ефектом гормонів. Дивно висока проникаюча здатність ефірних олій дозволяє одержати швидкий терапевтичний вплив виготовлених на їхній основі аромаформ при зовнішнім використанні у вигляді інгаляцій, ванн та кремів.

Відомі властивості та способи одержання ефірних олій із цитрусових культур [RU №25483А, С11В9/00, публ. 2006.04.27], але їх лікувальна дія досить обмежена і не охоплює весь спектр психосоматичних проблем, які виникають у людини.

В основу корисної моделі поставлено задачу' створити засіб, який був би природного походження та мав додаткове інформаційно-енергетичне навантаження шляхом підбору компонентів, поєднання яких сприяло б набуттю ефірної олії апельсину сакральних властивостей, а також досягнення високої ефективності засобу та підвищення профілактичного та лікувального ефекту ефірної олії апельсина.

Задача вирішується тим, що нами створено сакральну олію, що містить олію із апельсина та додатково містить чорний кремінь, який додають при гідродистиляції уже готової ефірної олії апельсина. Кремінь в даному випадку слугує інформаційно-енергетичною матрицею, який очищую та активує воду. Так сакральна олія створюється при наступному співвідношенні зазначених сполук:

Ефірна олія апельсина 150-180 крапель
Чорний кремінь 30-50г
Вода 3 літра.

Спрямованість запропонованого засобу:

  1. Гармонізація психоемоційного, функціонального і фізіологічного стану.
  2. Подолання кризових ситуацій.
  3. Пробудження духовності.
  4. Покращення самопочуття.
  5. Усунення негативних впливів навколишнього середовища.
  6. Лікування і профілактика функціональних розладів органів і систем.

Апельсинова олія. Одержують із плодів солодкого апельсину (Citrus aurantium var. dulce L, Citrus sinensis L. Osb.), вирощуваного в Південній Італії (Сицилія і Калабрія), а також у США, Бразилії, Іспанії та Ізраїлі. Одержують методом холодного пресування кірок або відходів виробництва апельсинового соку. Поряд з типовим для цитрусових олій антисептичною дією володіє сильними заспокійливими властивостями. Дає прекрасний ефект при всякого роду депресіях, станах страху, нервових напругах, спазмах, судомах м'язів, конвульсіях. Ефірна олія апельсина показана при розладах травлення, захворюваннях жовчних шляхів, функціональних розладах серцево-судинної системи, захворюваннях нирок і сечового міхура, лихоманці, запаленнях слизових оболонок та проблемах зі шкірою, при депресивних станах.

Кремінь - це мінеральне утворення, що складається з кварцу і халцедону. Це чорний або темно-сірий камінь, що представляє собою окис кремнію, пофарбований домішками металів. Походження чорного кремнію органогенне, тобто чорний кремінь утворився на Землі при відмиранні колоній живих організмів, зберігаючи у своєму складі їхньої раковини і кістяки. Він зароджувався в теплих водоймах крейдового періоду, в епоху великих змін, коли з'явилися звичні наші форми життя, і бурхливо формувалася "жива речовина" Землі. Чорний кремінь зберігся до наших днів у своєму перше створеному виді і доніс до нас пам'ять про воду тієї епохи. Він також здатний передавати організмові з водою в гомеопатичних дозах з'єднання кремнію і тим самим створювати умови, необхідні для відновлення життєзабезпечуючих процесів в організмі.

Кварц. Зі стародавності з кристалів кварцу виготовляли кулі для ритуальних і магічних цілей, запалювальні лінзи, за допомогою яких божественним вогнем Сонця жерці запалювали жертовники. У старовину кварц вважався прекрасним амулетом, що допомагає при хворобі серця, шлунку та очей. Різні види кварцу тісно зв'язані із певними органами почуттів, особливо із надчутливим сприйняттям людини. Древні дослідники таємничих властивостей каменів указували, що кварц, що носиться у вигляді намиста, збільшує кількість молока у жінки, що годує, а під білизною з боку шлунка - поліпшує діяльність жовчного міхура. Цей мінерал дає імпульс, він активує функцію кори головного мозку. Саме він зміцнює пам'ять, поліпшує мовлення і розумові процеси.

Халцедон. Це волокнистий просвітчастий, але непрозорий кварц зі слабким блиском і цілою палітрою фарб. Халцедони в зв'язку зі своїми магічними властивостями вважалися талісманами любові, що приваблюють до жінки серця чоловіків. Також їх носили, щоб позбутися від вибухів гніву. Вважалося, що амулети з халцедону охороняють від сердечних розладів і меланхолії. Носіння білого халцедону добре позначається на гостроті зору.

Таким чином, кремінь - це органічне мінеральне утворення, в якому міститься велика кількість біологічно активних міток, тобто матриць з генетичною пам'яттю мікроорганізмів, що у плині мільйонів років переробляли органічну масу в мінеральні структури кремнезему. Будучи наділеними здатністю перетворювати енергію світла в інші види енергії і будучи каталізаторами, біологічні мітки добудовуються до складних молекулярних структур, немов живий організм, перетворюючи воду в живий рідкий кристал. Академік Вернадський стверджував, що ніякий організм не може існувати без кремнію. Органічні залишки в кремнії - це унікальні біокаталізатори (прискорювачі), здатні переробляти енергію світла й у десятки разів прискорювати окислювально-відновні реакції розчину. Ці водні розчини відіграють величенну роль у розвитку всього живого і сприятливо впливають на організм. Кремінь, з'єднуючись з водою, придушує бактерії гниття і бродіння, виводить в осад загиблу хвороботворну мікрофлору і солі розчинених у воді важких металів: свинцю, кадмію, заліза, ртуті й ін., нейтралізує хлор, нітрати, радіонукліди.

Виробництво відомих сакральних олій досить дороге, і якщо додати до цього, що рослини, з яких вони виробляються, ростуть на певних, інколи не доступних територіях для їх виробництва, то в кінцевому рахунку дані сакральні олії досить рідкісні та дорогі. Тому для створення сакральної олії було взято ефірну олію апельсина, яка є легкодоступною та відносно дешевою. Завдяки поєднанню ефірної олії апельсина з чорним кремнієм, що містить біологічно активні мітки (тобто матриці з генетичною пам'яттю), дана олія набуває сакральних властивостей.

Сфера застосування сакральної олії може бути досить різноманітна.

Варто зазначити, що швидкість старіння організму, насамперед, пов'язана із інтенсивністю окислювання ліпідів клітини, коли накопичуються так звані вільні радикали. Цей процес можна сповільнити за допомогою сакральної олії, що являється природним антиоксидантом і зміцнює мембрани кліток. Завдяки цьому, сакральна олія дбайливо доглядає за шкірою, зм'якшує, регенерує її, усуває сухість. Володіє могутньою антице-люлітною дією. Ось тому сакральна олія - це ідеальний засіб по догляду за грудьми (сприяє збільшенню і збереженню форми), животом, стегнами. Добре усмоктується, зберігає шкіру від шкідливого впливу Уф-проміння, використовується при регенерації після сонячних опіків. Надає омолоджуючий та освіжаючий косметичний вплив. Ця властивість використовується і при атеросклерозі, а також для контролю над апетитом і зниження надлишкової ваги.

Статеві запахи є в кожного, але уловлюються вони не всіма однаково, причому, вони не діють прямо, не сприймаються нами як запах квітів, парфумів, а впливають на підсвідомість. Індивідуальний запах чоловіка і жінки залежить від багатьох причин, але в основному він пов'язаний із особливостями гормональної та імунної систем, і бактеріями, що живуть на шкірі. Цей запах також унікальний, як відбитки пальців і значною мірою обумовлює для нас привабливість тієї чи іншої людини. Якщо чоловік, попередньо використовувавши сакральну олію, спілкується із жінкою, то ферамони призводять до зміни біохімічних процесів в організмі. При цьому в нього збільшується кількість тестостерону. У свою чергу, одержавши відповідний сигнал у вигляді запаху і біострумів, у жінки ще в більшому ступені збільшується кількість естрогену. Таким чином, сакральна олія має могутній вплив на органи чуття. Використовується для відновлення статевого порушення і вирішення проблем, що виникли в інтимному житті.

Самий зрілий етап життя жінки часто супроводжується поганим настроєм, дратівливістю, при цьому мучить безсоння, не ладиться на роботі, болить серце, "скаче" кров'яний тиск, долають припливи до голови і почуття жару, пітливість. Так виявляється клімакс - криза зрілого віку. Сакральна олія здатна допомогти жінці відновити баланс у роботі організму в цей непростий період життя.

Також сакральна олія гарно допрмагає при рясних або хворобливих менструаціях, сприяє копіюванню передменструального синдрому, допомагає при болісних менструаціях - гармонізує психоемоційний стан, стимулює роботу ендокринних залоз, нормалізує гормональний баланс.

Сакральна олія не протипоказана і в період планування вагітності і при вагітності та після пологів. Вона допомагає полегшити стан (припиняються або зменшуються болі в спині, ранкова нудота і блювота, печія, болі в молочних залозах, запори, безсоння, занепокоєння, сліди розтягання шкіри, коричневі плями на обличчі, набряки стіп, зубний біль).

Постійні фінансові, емоційні проблеми приводять до нервової напруженості. Якщо не зрівноважити негативні емоції на початковій стадії, то через якийсь час тривожний стан і нервозність перейдуть у депресію. У цьому випадку сакральна олія становить переконливу альтернативу транквілізаторам, антидепресантам і іншим хімічним препаратам. Вона застосовується для підйому настрою, усунення нервозності; при безсонні і головному болі, психічної і фізичної утомі, страхові, тривозі, приступах паніки, слізливості; тим, хто страждає від нічних кошмарів і нападів ревнощів.

Також, сакральну олію ефективно можна застосовувати профілактики простудних захворювань, зміцнення імунітету. Способи застосування сакральної олії досить різні: аромалампа, масаж, ванна, лазня, компрес, у шампунь, на мило, білизну, одяг, носову хустку, серветку, подушку, у виді парфумів - методом помірного дотику дозатора кришка флакона).

В нашій практиці ми вивчали лікувальний ефект сакрального масла при різних патологічних станах. Зокрема, під нашим спостереженням знаходилась група хворих у кількості ЗО осіб, чоловіки і жінки віком 18-27 років, що страждали артеріальною гіпертензією, яка мала кризовий перебіг. Рівні тиску коливались в середньому від 120/80мм рт. ст.. до 150/100мм рт.ст., а під час кризу - 185/100мм рт. ст. в середньому, частота кризів в середньому 1-2 рази на тиждень. Всі хворі на фоні симптоматичної терапії застосовували сакральну олію, що заявляється: інгаляції 2 рази на день із застосуванням аромалампи та змащування скроневих ділянок 3 рази на добу, 3 місяці. При гіпертонічних кризах - змащування скроневих ділянок кожні 15 хвилин та масажування дистальних фаланг пальців до копіювання кризу.

Контрольне обстеження та збір анамнезу через 3 місяці лікування показав, наступне: після проведеного лікування всі хворі вказали на суб'єктивне покращення стану і самопочуття, об'єктивно - середні рівні артеріального тиску знизились, і склали від 120/80-130/100мм рт.ст.., кількість кризів знизилась, складала 1-2 рази на місяць, вони стали менш регулярні та легше стали зніматися симптоматичними засобами. У хворих покращився психоемоційний стан, відновилась працездатність. Досліджуваним було рекомендовано продовжити застосування й в подальшому з лікувально-профілактичною метою - аромолампа 3-4 рази на тиждень, масаж пальців із сакральною олією та змащування скроневих ділянок - при кризах.

Таким чином, сакральна олія має широкий спектр лікувально-профілактичних та косметичних властивостей, що варто застосовувати в медичній практиці.

Оберіг-талісман


Корисна модель належить до галузі медицини, психології та парапсихології, має властивості ене-ргоінформаційної дії на людину і може використовуватись як оберіг-талісман в повсякденному житті для захисту та допомоги людині.

Роботи академіка В.Я.Вернадського показали, що"... закон всесвітнього тяжіння і загальної інформаційної взаємодії є основою існування Всесвіту". Виходячи з цього, усе живе являє собою єдину інформаційну систему, у якій всі елементи взаємодіють між собою. Людина є вищою формою інформаційного простору на Землі. Біополем володіє будь-яка жива матерія і несе в собі всю інформацію про її стан. Організм є джерелом дуже слабких електромагнітних коливань. Ці коливання називаються фізіологічними, або гармонійними. Вони властиві здоровому організмові. Якщо ж людина занедужує або порушується функція його органів, в організмі з'являються джерела нових, патологічних коливань. Саме вони приводять до порушення фізіологічної рівноваги. Якщо організм самостійно не може підтримувати баланс між фізіологічними і патологічними коливаннями, - хвороба прогресує.

Переважне число електронних, радіотехнічних і електротехнічних пристроїв є джерелами електромагнітного випромінювання, яке має негативний вплив на організм людини. Крім того, джерелом шкідливих енергоінформаційних полів для людини також є геопатогенні зони. Тривале перебування людини в геопатогенній зоні має несприятливий вплив на її здоров'я, викликає швидку стомлюваність, а згодом може привести і до виникнення ряду серйозних захворювань.

Відомі засоби захисту людини від електромагнітного випромінювання, що являють собою електромагнітні екрани-поглиначі, які встановлюють всередині або зовні електротехнічних або радіотехнічних пристроїв, наприклад НВЧ печей, корпусів комп'ютерів, відеотерміналів і т.п. Так, в [патенті США №5103231, МПК6 Н01Q17/00. опубл. 04.04.1992] описаний поглинач електромагнітних хвиль, який одержують із суміші, до складу якої входить феритовий порошок, металеве волокно, формуючий матеріал і смола. В матеріалі виконані резонансні пустоти, які відповідають частоті та довжині електромагнітних хвиль, а на зовнішню поверхню поглинача наклеєна електропровідна фільтрувальна пластина.

Недоліком відомого пристрою є те, що його не можна використати як індивідуальний засіб для постійного носіння і захисту людини від шкідливого впливу геопатогенних зон.

Відомий засіб захисту людини від негативного впливу відеотерміналів. Він містить нейтралізуючий елемент, виконаний щонайменше з двох розміщених один в одному концентричних циліндрів однакової висоти, причому менший циліндр виконаний з діаметром, більшим половини його висоти, а простір між циліндрами заповнений полімером [Патент України №18009, МПК6 Н01J29/06. опубл. 31.10.1997р.].

Недоліком відомого пристрою е складність його конструкції і непридатність для постійного індивідуального захисту біооб'єкта від шкідливих для нього енергоінформаційних полів.

За найближчий аналог прийнятий ритуально-символічний талісман, що включає, щонайменш, один камінь-оберіг, закріплений на основі, на яку нанесена символіка у вигляді текстів та/або зображень, у якому, згідно з корисною моделлю, виконана у вигляді картки, на якій закріплений, щонайменш, один зразок каменю, як тексти основа містить ім'я людини, якому відповідає цей камінь та назву каменя, а як зображення - рисунки та/або піктограми, та/або символи, та/або символічні знаки, що володіють енергоінформаційним впливом на людину, яка носить вищеназване ім'я [Патент України №5513, МПК6 G09F 5/00. А44С 25/00, опубл. 15.03.2005р.].

Недоліком прототипу є індивідуальна спрямованість дії ритуально-символічного талісману на конкретну людину в залежності від її особистості, зокрема від її ім'я, при цьому вищевказаний талісман не має позитивну дію на іншу людину або на групу людей.

В основу даної корисно моделі поставлена задача - створити засіб захисту та допомоги людині спрощеної конструкції, який був би придатний для постійного користування і мав би позитивну дію на будь-яку людину чи групу людей.

Поставлена задача вирішується тим, що нами створено засіб захисту та допомоги людині "Обе-ріг-талісман", який представляє собою картонну двошарову картку розміром 6х9см, з однієї сторони якої є зображення Колеса Фортуни з карти Таро №10, а з іншої - зображення Знаку щастя (три рівнобічні трикутники, що між собою сплетені), в середині якої розміщена металева фольга із заліза з вигравіруваним Знаком щастя, яку попередньо було оброблено за допомогою воску та дії енергоі-нформаційного збору.

Сукупність складових даного засобу дозволяє вирішити поставлену задачу, а саме - створити засіб захисту та допомоги людині шляхом дії енер-гоінформаційної субстанції засобу. Засіб, є легким і зручним для постійного носіння, а також може взаємодіяти з будь-якою людиною чи групою людей.

Направленість засобу:
  1. Захист від шкідливого електромагнітного випромінювання та від дії шкідливих енергоінформаційних джерел.
  2. Стабілізація роботи окремих органів і систем людського організму.
  3. Полегшення подолання кризових ситуацій шляхом перенесення важкості виникнення життєвих проблем на "Оберіг-талісман".
  4. Пробудження резервних можливостей людини.

Вищевказаний засіб складається з чотирьох складових: зображення карти Таро №10 (Колесо Фортуни), зображення Знаку Щастя, залізної пластини (фольги) та воску.

Колесо Фортуни (Удача) символізує вічні зміни, постійне становлення і руйнування, мінливість як щастя, так і негод. Карта вважається символом прогресу, а він даром не дається. Для перемоги необхідно усвідомлене бажання і безстрашність. Карта може означати несподівану посмішку долі, але треба пам'ятати, що обертання колеса припускає круговорот речей і подій. Колесо можна порівняти з трояндою в західній містичній традиції і лотосом - у східному. Світ розвертається, як пелюстки квітки. Колесо - символ руху. З центра починає розвертатися всесвіт (промені, що виходять з центра до периферії). Колесо є в тому числі символом родючості (наприклад, рівносторонній хрест, уписаний у коло). Фігури на Колесі це -Сфінкс, Анубіс і Тифoн. Сфінкс уособлює розумність і ясність, представляючи собою об'єднання, рівновагу чотирьох Херувимів, що відповідають чотирьом Стихіям. Анубіс, що піднімається по колесу нагору являє собою вогонь, енергію. Тифон, що сповзає вниз по Колесу, персоніфікує руйнівну міць. Традиційно Колесо Фортуни пов'язано з удачею і сприятливим періодом для початку нових проектів.

Зображення Знаку Щастя походить з східної міфології. Даний знак складається з трьох рівнобічних трикутників з прорізом усередині, що сплетені сходинками" кроком на товщину стінки трикутника. Знак подолання і закінчення справ, що важко розв'язуються. Трикутники, що вписуються один в інший - символи рішення важких життєвих і психологічних проблем, помічник у їхньому закінченні і не появі знову.

Віск здавна слугував людині одним із самих простих та доступних носіїв енергоінформації. В даному засобі використовується унікальна здатність воску записувати та віддавати ті електромагнітні хвилі (або енергоінформацію), що були зафіксовані під час плавлення воску. При чому, при оброблені залізної пластини воском, використовувався енергоінформаційний збір для гармонізації стану людини, який і слугував тією енергоінформаційної субстанцією, що передавала позитивну інформацію на віск. Це значно допомагає здійснювати корекцію енергетичних і психофізичних можливостей людини, оздоровлювати організм, створюючи передумови для його удосконалення. Деякі предмети мають здатність впливати на людський організм, а отже і на самопочуття людини. До таких предметів належать і предмети з заліза. Залізо "відлякує" злих духів і має цілющі властивості. Слов'яни для захисту залізо клали під поріг, під ліжко породіллі, у колиску дитини. У Фінляндії поле вважалося звільненим від відьом, якщо в землю були увімкнуті три гострих залізних скалки. На півдні Франції для того, щоб не постраждати від лихого ока, йдучи повз відьму, стискали в руці який-небудь залізний предмет. Ряд предметів із заліза має більш сильну захисну дію, ніж сам метал, - це ніж, кинджал, сокира, серп, замок, цвях, голка, ключі. Ключі широко використовували як амулет ще етруски й давні єгиптяни. Підозрюючи щось недобре, вони починали ними дзеленчати. Один із найпоширеніших амулетів - підкова, що захищає від зурочення і чаклунства. В представленому засобі теж використовується залізо, а точніше тонка пластина (фольга) з заліза. Для підсилення якостей заліза нами було оброблено фольгу воском та енергоінформаційних збором [Патент України №13413. МПК7 А61Н39/00, А61М21/00. А61L9/00, А61В5/16, опублік. 15.03.2006. Бюл.№3]. Також на фользі вигравірувано Знак щастя (три сплетені між собою рівнобедрених трикутника).

Даний засіб добре себе зарекомендував при стабілізації роботи окремих органів і систем органів людського організму. При підвищеній функції роботи будь-якого органу або цілої системи органів "Оберіг-талісман" шляхом електромагнітних коливань через електромагнітне поле людини відповідно підвищує або понижує функцію роботи окремого органу чи окремої системи органів, а значить - стабілізує роботу організму в цілому. Також засіб застосовується для психологічної підтримки для впевненості, що, маючи .Оберіг-талісман", людина надійно захищена від шкідливої дії оточуючого, що людина "скине" з себе частину або всю проблему, таким чином її буде супроводжувати удача. Мозок людини в процесі життя використовує свої можливості далеко не в повному обсязі, а значить й можливості в рішенні життєвих питань використовуються не повністю. Електромагнітні коливання, що випромінює .Оберіг-талісман' через електромагнітні коливання людини підсилює перш за все поріг чутливості його органів відчуття, що призводить до викликання елементів яснобачення та телепатії. А останні в свою чергу сприяють полегшенню подолання різноманітних життєвих проблем.

Приклад

Експериментально-клінічні дослідження захисних властивостей даного засобу було вивчено у 20 осіб чоловічої та жіночої статі з різного роду захворюваннями, зокрема вегето-судинна дисфункція, гіпертонічна хвороба, неврологічні розлади.

Всіх пацієнтів на початку дослідження було обстежено з використанням таких методів як загально клінічні лабораторні аналізи, ЕКГ, електроенцефалограма (ЕЕГ). За електрокардіографічними показниками було виявлено порушення в роботі серця у 14 пацієнтів, зміни на ЕЕГ у 8.

При повторному обстеженні пацієнтів вже при наявності у них оберегу-талісману у 10 було зафіксовано поліпшення показників ЕКГ та у всіх 8 пацієнтів нормалізація показників ЕЕГ.

Результати випробувань засобу показують, що він не лише захищає людину, а й нормалізує функцію органів та систем. Крім того, засіб зручний в експлуатації, економічний, не спричиняє негативний вплив на осіб, що їм користуються.

Парапсихология и экстрасенсорное целительство

Парапсихологическое направление оказания психологической или медицинской помощи человеку исходит из убежденности в существовании "сверхъестественных" феноменов и процессов, вызывающих те или иные болезненные патологические проявления на уровне соматики или психики. Основой парапсихологических воззрений становятся остающиеся нераспознанными феномены психической деятельности человека, которые трактуются как экстрасенсорные, биоэнергетические. Биогравитация - это способность человека создавать, излучать и воспринимать определенный вид физического поля, имеющего специфическую квантово-импульсную природу, сходную с гравитацией, и в то же время, имеющую свои "особые черты".

Известным научным принципом является принцип "презумпции доказанности", под которым понимается отсутствие необходимости доказывать те факты, которые уже нашли научное обоснование в прошлом при появлении новых гипотез их объяснения. Процесс научного познания требует получение неопровержимых фактов и доказательств чего-либо нового и одновременного опровержения тех оснований, с помощью которых объяснялись те же процессы и состояния ранее. К примеру, "энергетическим вампиризмом", объясняемым в психологии как психотерапевтический эффект вербальной или невербальной информации и формированием соответствующей установки.

Для клинической психологии существенное значение имеют два феномена из области парапсихологии: "кожное зрение" и "экстрасенсорное целительство". Под "кожным зрением" понимают новый нетрадиционный вид и способ фоторецепции при распознавании патологических состояний и заболеваний человека. Экстрасенс убежден, что способен производить диагностику отклонений функционирования внутренних органов другого человека на основании "кожного зрения", воспринимая форму, цвет и температуру поврежденного органа. Исследования, производимые с экстрасенсами, доказали, что у них фактически с помощью тренировки и иных способов повышен порог кожной чувствительности. То же относится к экстрасенсорному целительству, под которым понимают воздействие (чаще дистанционное) на организм и психику человека с помощью разнообразных манипуляций или вербального влияния. С точки зрения науки, экстрасенсорное целительство является психотерапией, использующей механизмы суггестии (внушения или гипноза).

Таким образом, можно утверждать, что различия между экстрасенсорным целительством и психотерапией кардинальны и принципиальны. Они отражают различия в подходах к осмыслению реальности. При этом интерес и тяга пациентов к нетрадиционному целительству вполне объяснима. Разрыв между возможностями аллопатии и потребностями в ней - величина пока еще постоянная, и если так, не менее постоянно желание людей этот разрыв преодолеть, потому-то мы и обречены на контакт с разного рода неофициальными врачевателями, хотя и знаем заранее, что среди них непременно будут и настоящие, и мнимые, и гении, и невежды, которым, тем не менее, суждено заполнить вакуум.

Не все феномены экстрасенсов можно объяснить с позиций сегодняшних научных знаний, в частности, в области физики и биофизики. Однако подавляющее большинство их лечебных воздействий не только можно объяснить, но они уже давно не являются тайной и используются врачами.

Особое значение во врачевании экстрасенсов имеет антураж их лечения. С его помощью у пациентов создается особый настрой с повышенной степенью внушаемости, который и способствует терапевтическому эффекту. Положение изгоев, непризнанных гениев способствует усилению веры больных и страждущих в исцелителя.

Пациент имеет право выбирать себе способ психологической помощи, однако делать этот выбор он должен осмысленно, принимая на себя ответственность за него. Задача клинического психолога - помочь пациенту разобраться в наборе методик оказания психологической помощи и постараться сформировать мировоззрение и активную личностную позицию, позволяющую противостоять недугу и совместно со специалистом-медиком бороться за восстановление утраченного здоровья.

ОФИЦИАЛЬНАЯ ИНФОРМАЦИЯ

Институт парапсихологии "Нова Генерація" - научно-исследовательский институт, который базируется на принципах и структуре научного исследования в области парапсихологии.

"Нова Генерація" - институт парапсихологии, специалисты которого работают в области предоставления психотерапевтической, психологической и психокоррекционной помощи, а также в других областях человеческой жизни.

"Нова Генерація" - институт парапсихологии, который проводит научные исследования паранормальных явлений.

"Нова Генерація" - институт парапсихологии, который изучает резервные возможности человеческой психики.

Г. Киев, 044-456-80-57, 050-15-44-259

Web: www.nova-generaciya.com.ua

E-mail: nova-generaciya@nm.ru

ПАРАПСИХОЛОГИЯ

Это не магия, не колдовство

ПАРАПСИХОЛОГИЯ

Это наука, изучающая необычные явления человеческой психики (паранормальные явления); область исследования, изучающая способы приема и передачи информации без использования обычных органов чувств, а также воздействие человека на физические объекты и явления без посредства мышечных усилий.

Специалисты Института парапсихологии "Нова Генерація" работают по методу Константина Кононенко (Патент на корисну модель №22892. Видано відповідно до закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі". Зареєстровано в державному реєстрі патентів України на корисні моделі 25 квітня 2007 р.). Научный инструментарий, используемый в процессе работы, защищен 12-ю Патентами и Свидетельствами на авторское право. Суть метода академика Константина Кононенко заключается в следующем:

Вокруг тела человека существует невидимая информационная оболочка. И если эта оболочка прорывается по причине аварии, хирургической операции, драки, нанесения порчи, сглаза, проклятий, и других причин, то у человека появляются болезни и разные жизненные проблемы. Стоит только "зашить" эти информационные дыры - и вы перестанете болеть, пропадет тяга к спиртному, никотину и другим зависимостям, пройдут неудачи, прекратятся ссоры, вернется любимый человек, наладится бизнес, преодолеете одиночество, возобновится мужская сила и женская привлекательность, наладится хозяйство.

Создан новый научный продукт Института парапсихологии "Нова Генерація":

  1. Документальный фильм "Учебник для нас".
  2. Хореографический спектакль "Чаклунки".
  3. Хореографический спектакль "Призрак счастья".
  4. Балет для детей "Белоснежка и семь гномов".

Человек, просматривающий эти фильмы, не только наслаждается эстетическим чувством от увиденного, но приобретает и гармонию - как физическую, так и душевную.

ВНИМАНИЕ!

Получить информацию об индивидуальном приеме специалистов нашего Института в городах Украины и АР Крым, высказать свои замечания и пожелания, проверить цены на нашу продукцию Вы сможете позвонив по тел.: (050) 15-44-259, (044) 406-22-94.

ТАНЦЕВАЛЬНАЯ ТЕРАПИЯ

В настоящее время очень интенсивно используются телесно- и двигательно-ориентированные терапевтические формы, например, такие, как биоэнергетика Лоуэна (Lowen Bioenergetic), техника Александера (Alexander Technique), телесно-ориентированная психотерапия, а также психомоторика Даунинга и Кифарда (Downing, Kiphard), которая наиболее успешно применяется в работе с детьми. Танцевальная терапия также находится в русле этих течений и уже сейчас получила достаточно широкое распространение. Она тесно соприкасается с телесно-ориентированной и двигательной терапией с одной стороны, и с различными психологическими и психотерапевтическими теориями - с другой. Фрейд, Адлер, Юнг, Райх, Лоуэн, Винникотт оказали большое влияние на развитие истории танцевальной терапии.

Жизнь представляет собой постоянное движение. Когда она прекращается, вместе с ней заканчиваются и движения. Движение сопровождает человека на всем его жизненном пути. Еще находясь в утробе матери, ребенок начинает двигаться. Все первые контакты, которые осуществляются после рождения между ним и мамой, строятся на основе движений. От года к году ребенок развивается, а вместе с ним изменяются и становятся многообразными его движения. Часть из них остается спонтанными, автоматическими, выражающими его внутренний мир, часть - становятся функциональными, например, предназначенными для того, чтобы застегивать пуговицы или завязывать шнурки на ботинках.

Танец по своей сути - это тоже движение, однако не каждое движение рождает танец. Что является отличительной чертой для танца?

Танец - это, прежде всего, искусство, он придает движениям эстетическую форму. Танец имеет явную близость к музыке, он основан на ритмических движениях. Но и этого оказалось недостаточно для определения танца. Стереотипные, механические движения аутичных детей также имеют собственный ритм, но не могут быть названы танцем. Но как только ритмические движения приобретают чувственные выражения, рождается танец.

Танец связан с интимными жестами. Жесты окружают мысли, чувства, желания и могут быть поняты без слов. Повседневные движения могут развиться до символических жестов, которые затем смогут передавать чувственные выражения, способные перейти в экстаз. Танец несет в себе в значительной степени коммуникативную функцию. Очень часто танцовщик через контакт с самим собой переходит к контакту с публикой, а люди, которые танцуют в паре или в группе, вступают в очень тесную связь друг с другом на невербальном уровне.

В основу танцевальной терапии положен танец, художественная форма движения. Но это не означает, что какой-либо готовый хореографический продукт, собственно танцевальный процесс сам по себе может производить терапевтический эффект. Например, техника Александера включает в себя специальные упражнения, направленные на работу с телесными напряжениями, дополненные дыхательными упражнениями.

Эти техники нашли свое место в танцевальной терапии. Танцевальная техника является формой танцевального искусства и имеет подготавливающую функцию. Но для того, чтобы спонтанно выразить бессознательные движения и чувства, подготовка нужна крайне редко. И поэтому было бы большой ошибкой смотреть на танцевальную терапию как на механический мускульный тренинг и развитие.

В танцевальной терапии в качестве вспомогательного средства используются техника массажа Александера для снятия мышечного напряжения, также как и психомоторика Кифарда. В последней большое значение имеют помогающие на занятии средства, такие как катушечная доска, обучающий коврик, мячи, ленты, способствующие тренировке силы, умения балансировать, гибкости. Эти помогающие инструменты предназначены для того, чтобы развивать движения, и вместе с тем предоставляют возможность клиентам самим выбирать, с чем они хотят работать. Использование этих вспомогательных средств в телесной и двигательной терапии позволяет пациентам научиться осознавать свое тело и свои движения, чтобы, тем самым, лучше функционировать. Прежде всего, они учатся контролировать свое тело.

С другой стороны, танцевальная терапия поднимает и развивает креативный процесс, вытаскивая на поверхность бессознательный материал и переводя его на осознаваемый уровень, часто приводящий к катарсису. Спонтанные движенческие выражения происходят подчас бесконтрольно, являясь по своей сути более глубинными, неожиданно для самого пациента вырвавшимися наружу.

Одними из главных инструментов в танцевальной терапии считаются музыка и ритм. Некоторые танцевальные терапевты не используют в своих сессиях музыку, но ритм всегда обязательно присутствует. Использование музыки и ритма в телесной и двигательной терапии не характерно.

Танцевальная терапия стоит в одном ряду с художественной терапией, музыкальной и драма-терапией. Все эти направления получили общее название экспрессивных видов терапии, поскольку их объединяет то, что они задействуют художественно выражаемые эмоции как способы запустить исцеляющий креативный процесс. Различные художественные формы танца, живопись, музыка, драма заключают в себе элемент игры и работают на развитие креативности человека, рождают в нем свободные чувства, которые развивают его силу, укрепляют его "Я" и делают его способность чувствовать и переживать более глубокой. Эти экспрессивные формы очень часто используются совместно. Например, танец и движения могут быть задействованы в музыкальной терапии и в то же время драма-терапия и танцевальная терапия используют в качестве вспомогательного средства живопись.

ТЕЛЕСНЫЕ МЕТОДЫ ПСИХОТЕРАПИИ

Хотя многие методы психотерапии ориентированы на целостный подход к пониманию природы и функционирования человека, методы телесной психотерапии занимают среди них особое место, поскольку убедительно демонстрируют практическую ценность преодоления дуализма ума и тела. Телесная психотерапия является одним из основных направлений современной практической психологии, ее называют также соматической психологией. Это синтетический метод "исцеления души через работу с телом", с запечатленными в теле переживаниями и проблемами человека.

В телесной психотерапии основное внимание уделяется глубинным телесным ощущениям и исследовании того, как потребности, нужды и чувства кодируются в состоянии тела и ее конечной целью является разработка более реалистичных подходов к разрешению конфликтов, которые связаны с этими нуждами. Телесная терапия обращается к процессуальным глубинным взаимосвязям, представляющим собой психо-телесные процессы, при этом признается равная ценность как телесного, так и психического компонента, которые участвуют в становлении и жизнедеятельности индивидуума. Не существует иерархических взаимоотношений между умом и телом, между психикой и сомой. Они представляют функциональные и интерактивные аспекты целостности.

Работа с телом создает уникальные возможности терапевтического воздействия "вне цензуры сознания", что позволяет обнаружить истинные истоки наболевших проблем, получить доступ к глубинным уровням бессознательного, представленным в теле. Важно также и то, что телесная психотерапия способствует выведению на уровень осознания тех глубинных аспектов бессознательного процесса взаимоотношений между клиентом и терапевтом, которые обычно неразличимы и малодоступны для работы в "вербальных" методах терапии.

Необходимо подчеркнуть, что тело является фундаментальной ценностью человеческой жизни и имеет первостепенную значимость в жизненных процессах. Тело - это изначальная данность в жизни. Недавно родившийся ребенок не сознает себя отдельно от мира или мир отдельно от себя. Поскольку границы тела выделяют человека из окружения, его первое отождествление - это отождествление с телом. Позже тело структурируется как основа личности и ее сознания и воспринимается как "Я". Это "Я" - соматическое, телесное, плотское, вещественное "Я" - "Я" тела. Таким образом, образ "Я" - это, прежде всего, образ тела, ибо через тело человек узнает, кто он такой, - когда физически ощущает его и видит. "Я-образ" связан с тем, как тело ориентируется во времени и пространстве, с контурами тела, кинестетическими ощущениями и визуальным восприятием. Именно телесно-чувственный опыт становится фундаментом психического развития и самопознания. Это верно и в филогенетическом, и в онтогенетическом аспекте. Как утверждает швейцарский детский психолог Жан Пиаже (Пиаже, 1986), в первые два года жизни человек мыслит телом, так как еще не владеет речью. До того, как начать говорить и понимать речь, человек проходит сенсорно-моторную стадию обучения. Он узнает мир, хватая, сжимая, ползая, встряхивая, стуча, переворачивая, падая, крутя и пробуя на вкус, - все с помощью тела.

Очень важным моментом является то, как за человеком ухаживали в младенчестве. Если с человеком плохо обращались, он учится плохому обращению с собой. Если его оберегали и любовно о нем заботились, человек узнал, что заслуживает доброго отношения и внимания. Из того, что человек видит и слышит, он учится эффективным или деструктивным способам пребывания в своем теле. Родители или те, кто о нем заботились, - это первый образец отношения к телу.

Но зачастую семья вмешивается в каждый аспект развития и почти не оставляет места для естественной реакции. Если человека побуждают или заставляют сидеть, стоять или ходить до того, как он к этому готов, то могут развиться мышечные зажимы, влияющие на движения и искажающие осанку. Если ребенок должен заканчивать игру в соответствии с расписанием или просыпаться прежде, чем выспится, его тем самым учат не следовать своему внутреннему ритму. Он теряет чувство гармонии с собой и со своей средой, начинает ошибаться и сомневаться в способности мыслить телом и перестает верить ему.

Когда человек перестает слушать тело, он постепенно забывает, как слушать. Очень многие люди живут с такими физическими проблемами, как постоянно сжатые челюсти, головные боли, язва, боли в спине или астма, потому что они научились сдерживать чувства. "Забывая" свои чувства, человек принимает то, как видят его другие. С первых дней жизни физические ощущения создают образы эмоциональной жизни, задают модели отношений и обеспечивают человека ресурсами. Работая с телом, люди получают возможность заметить, что чему-то они научились хорошо, а чему-то - нет, и научиться заново.

Большинство людей формирует "Я"-образ не через физиологию и перцепцию, а через различные социальные фильтры - фильтры семьи, сообщества, этнической группы и религии. Они создают этот образ из того, что от них требуют и ожидают в процессе становления. У человека может создаться образ ловкого или неуклюжего, высокого или низкого, некрасивого или симпатичного - и все это в сопоставлении с тем, что его окружало. Опираясь на представления других людей о себе, человек скорее придумывает, чем осознает "Я-образ" или образ тела. И в образе тела возникают провалы, искажения и неясности из-за неправильного обращения с телом или неиспользования его.

Чтобы изменить "Я-образ", созданный в процессе взросления, надо по-другому почувствовать себя в теле. Нужно узнать себя через прикосновение к себе и прикосновения других. Человек должен переживать свои чувства и свои ощущения. Когда меняется тело, меняется и его образ. Он приходит из глубины, а не из головы, не от волевого усилия или рассуждений.

Анализ методов и подходов соматической терапии показывает, что основные причины, заставляющие психологов-практиков, психотерапевтов обращаться к различным методам телесной терапии, можно свести к следующим факторам:

  1. Телесный опыт как необходимая составляющая человеческого существования, условие его полноты и цельности.
  2. Физическое здоровье человека как общий энергетический фон и предпосылка успешного решения личностных проблем.
  3. Тело как своеобразная "материализация" (воплощение) структуры личности и психологических проблем.
  4. Тело как канал и способ "аргументации" и воздействия на личность.
  5. Тело как источник самопознания и самовоспитания.

Телесный опыт в терминах опыта непосредственно-чувственного рассматривается рядом психологов-практиков, как основа развития опыта субъективности, активно используемого человеком для достижения своих задач и целей. Этот опыт необходим для развития опыта ценностного и опыта рефлексии, для формирования опыта привычной активности, операционального опыта и опыта сотрудничества. Расширение непосредственно-чувственного опыта позволяет расширить и возможности опосредованного освоения действительности, творческие возможности, возможности интуитивного, метафорического понимания окружающего. Кроме того, развитие непосредственно-чувственного опыта является одним из важнейших условий личностного развития и формирования субъективного отношения к своим возможностям и тем задачам, которые ставит окружение; позволяет расширить возможности зрительного, слухового, тактильного, вестибулярного, кинестетического восприятия и увереннее ориентироваться в самых разнообразных условиях.

Телесный опыт является своеобразным залогом конвенциональной картины человеческого существования. Зыбкость внутренней картины мира, отсутствие внутренней конвенциональности по причине смещения акцентов в воспитании и обучении на вербально-логические формы и способы приводят к неоправданно лишним тратам энергии (и психической, и телесной) и в конечном счете - к астенизации психики.

Успешность решения жизненных проблем человеком напрямую зависит от его общего физического состояния и энергетического потенциала. Пониженный энергетический потенциал, слабость или болезнь негативно влияют на способность решения проблем и на поиск путей выхода из конфликтов. Физиология как бы "заслоняет" психологические проблемы. Человек физически ощущает свою неспособность их решить.

Телодвижения, жесты, мышечные зажимы, воплощая (материализуя) особенности структуры личности и психологических проблем, могут одновременно давать обратную связь, быть способом аргументации. Обращение к такому каналу воздействия на человека особенно показано в случаях когнитивных, вербальных "блокировок" и защит. Канал "телесной аргументации" особенно хорошо работает в случаях, когда отношения между людьми "зашумлены", искажены установками, предвзятыми мнениями и суждениями, излишне концептуализированы. Так, приемы телесно-ориентированной психотехники доказали свою эффективность в случаях психокоррекции межличностных внутрисемейных отношений.

Телесный опыт и телесная рефлексия представляют собой дополнительную "модальность" самопознания, не менее важную, чем остальные. Большинство людей стесняются своего физического начала и плохо знают, как действует их тело и как особенности его функционирования соотносятся с особенностями личности. В западной культуре в общем принято избегать физических соприкосновений. Телесная психотерапия включает физический параметр в групповой опыт и является противовесом подходам, в которых делается акцент на первой половине формулы "разум - тело".

Сегодня все больше людей понимают, что недостаточно рассмотреть, проанализировать и обсудить эмоциональные и духовные проблемы; предпочтительнее обратиться к ним напрямую через собственное тело. Здоровая телесная практика увеличивает доверие к себе и стимулирует самопознание, утверждает единство, а не дуализм. То, как человек воспринимает свое тело, влияет на восприятие жизни в целом.

Каждый человек знает пять чувств - зрение, обоняние, слух, вкус и осязание. Но человек познает мир и через различные внутренние ощущения, создаваемые проприоцептивной системой (проприоцепция буквально означает "восприятие себя"). Через эту систему он воспринимает стимулы, вырабатываемые телом, а не запахи, звуки и свет, поступающие извне. Когда человек чувствует себя изнутри, он знает, когда надо есть или пить, а когда пора остановиться, когда охладиться или согреться, когда мочиться или испражняться и так далее. Внутренние органы, или внутренности, питают человека информацией - например, он чувствует полноту, пустоту, натяжение, сжатие, давление. Телесные восприятия дают каждому человеку личный доступ к информации о своем теле. Такой информации о нем нет ни у кого другого, как у него нет информации о чьих-либо еще ощущениях.

Это внутреннее знание можно назвать мудростью тела, разумом тела или восприятием тела. Одним из удивительных свойств работы с телом является трансформация, которая проявляется в изменении направления внимания: извне - вглубь. Это позволяет очень быстро перейти от внешних проблем - семьи, работы - к поиску ответа внутри себя, помогает обнаружить стереотипы поведения, ограничивающие личность, вскрыть глубинные конфликты и соприкоснуться со своим истинным "Я". Цель терапии - не только высвобождение энергии, скрытой в психосоматических симптомах, но и открытие новых возможностей для познания собственной реальности и интеграции личности.

Телесная терапия как наука развивалась в течение последних 80 лет, она основывается на исследованиях в области биологии, антропологии, этиологии, нейропсихологии, психологии развития, неонатологии и перинатологии и др. В телесной терапии существует множество теорий и моделей взаимосвязи и взаимодействия системы "сознание - тело". Общей пресуппозицией этих теорией является убеждение о том, что тело является проявлением личности и между ними имеется функциональное единство. Телесная терапия - это модели развития личности, теории личности, гипотезы о происхождении изменений и нарушений, а также многочисленные диагностические и терапевтические техники, используемые в рамках терапевтических взаимоотношений.

Телесная терапия использует два основных метода, позволяющих освободить тело и расширить возможности движения и осознания. Первый метод - двигательные упражнения, раскрывающие блоки, растягивающие мускулы и увеличивающие гибкость. Второй - прикосновения, освобождающие спонтанные движения, которые являются выражением глубоких чувств (то есть комплексов). И тот, и другой подход можно использовать в телесной терапии, чтобы вызвать психическую осознанность и довести до сознания комплексы. С другой стороны, и тот, и другой методы могут освободить тело от ригидности, не затрагивая психический материал, который появляется при таком изменении. Каким бы образом ни изменялось состояние тела (благодаря упражнениям, возложению рук, биоэнергетике и так далее), происходят и психологические изменения, но они могут быть бессознательными. Если психологические элементы такого изменения не вербализуются и не становятся сознательными, тогда это - не телесная терапия, хотя комплекс меняет форму или происходит "исцеляющий перенос".

В телесной психотерапии прикосновение - это один из основных методов работы. В области прикосновения создается зона повышенного осознанного внимания. Прикосновения помогают лучше ощутить свое тело, соприкоснуться с глубокими чувствами, с внутренними ресурсами здоровья и развития. Искусство прикасаться и принимать прикосновения - это путь к контакту с "внутренним ребенком", к расширению возможностей телесно-чувственного осознавания себя и мира, к углублению ощущения "Я".

Младенец изначально не менее, чем в питании, нуждается в телесном контакте с матерью, в поддержке ее жизненности, поглощении ее энергии. Известен феномен "сенсорного голода", когда этот контакт разрушается и дети лишены прикосновений и поглаживаний (дети из детдомов), "недолюблены" с младенчества из-за того, что их родители сами боятся прикосновений, объятий и недостаточно часто берут детей на руки. Результатом становится задержка физического и психического развития и, позднее, ограничение способности отдаться любви, когда появится возможность сближения с другим человеком. В этом же и трагедия неблагополучной старости, когда к пожилому человеку никто не прикасается.

Если в личной истории человека прикосновение было болезненным, даже грубым, насильственным, постыдным переживанием, лишенным любви и заботы, работа с телом обеспечивает возможность испытать прямо противоположное и узнать, что прикосновение может быть безопасным, любящим и целительным.

Работа с телом через прикосновение, а не с помощью слов (в вербальной терапии) может открыть доступ к тому, что невозможно выразить языком, особенно - к довербальному опыту. Хотя запустить воспоминания может все, что затрагивает органы чувств, - хлопок двери, рассвет, шум сыплющегося мусора, приятный аромат пирожка, - прикосновение воздействует сильнее всего, особенно когда исходное происшествие сильно подействовало на тело. Когда эта часть тела снова испытывает прикосновение при определенных условиях, происходит также прикосновение к прошлому опыту и проявляется "память тела". Как будто клетки тела помнят отдельное событие или их последовательность. Открытие этой памяти через прикосновение позволяет затем работать со скрытым материалом, недоступным языку.

Прикосновение используется с различными целями: это расширение и исследование бессознательных образов; отражение; снятие панциря; удовлетворение потребности клиента в контакте, ласке, родительском тепле и сексуальности; удовлетворение тех же потребностей терапевта. Граница между этими видами прикосновения крайне тонкая и размытая, поскольку нашей культуре не хватает осознания телесного.

Исследование и расширение. В большинстве случаев это отыгрывание, помогающее клиенту ощутить определенную часть тела и обратить внимание на состояние этой части.

Отражение. Иногда клиенту необходимо, чтобы терапевт или другой клиент присоединился к его телесному опыту, например, к отталкиванию, к танцу или крику. Часто такой опыт ценен для преодоления паттерна отчуждения, особенно если отчуждение скорее архитипично и не является проявлением невротической закрытости.

Снятие панциря. Терапевт активно противостоит соматическим защитным системам клиента с помощью надавливания, которое может варьироваться от легкого прикосновения до глубокого массажа.

Удовлетворение потребностей на уровне тела. С другой стороны, некоторые терапевтические модели подразумевают, что невозможно достичь здоровья до тех пор, пока ранние телесные и психические травмы (травмы, которые продолжают существовать в определенных клетках тела и используют такую защиту, как отделение от сознания и мышечный панцирь) не будут обнаружены и исцелены на примитивном уровне благодаря прикосновению. Согласно этой модели недостаточно осознать раннюю боль депривации, нужно еще и залечить старую рану. Этого можно достичь, прикасаясь к клиенту и обнимая его на прегенетальном уровне, как обнимают маленьких детей; тогда мышечный панцирь ослабнет и позволит энергии течь в зажатые ткани тела. Если это не произойдет, то, скорее всего, панцирь, защищающий от ранней боли, и дальше будет мешать человеку развивать отношения с другими людьми.

Травма, полученная в раннем младенчестве, может быть компенсирована у здорового взрослого, поэтому многие люди прекрасно функционируют, понятия не имея о своих детских ранах. Однако ранние травмы могут проявляться в комплексах, которые можно преобразовать, если анализ затрагивает более глубокий опыт. Возможно, именно тем, кто был наиболее сильно травмирован в раннем детстве, для исцеления требуется телесная работа.

Возвращаясь к классификации прикосновений, можно выделить следующие задачи:

Установление контакта. Вероятно, большая часть бессознательных прикосновений терапевта (например, рукопожатие и хлопок по спине) мотивируется именно этим.

Эмоциональная теплота. Это означает, что нужно еще не один шаг продвинуться в "установлении контакта" и выразить свои эмоции, прикасаясь к клиенту, обнимая его и проявляя нежность без сексуальной мотивации.

Поддержка. Терапевт может обнять клиента, переживающего горе или ужас ранней травмы, чтобы поддержать его и помочь ему выдержать и воспринять боль; в противном случае боль может породить так много тревоги, что не будет полностью воспринята и быстро скроется в тени.

Удовлетворение потребностей терапевта. Прикосновение, мотивированное потребностью терапевта, никогда не является оправданным, потому что это эксплуатация клиента. Любой терапевт, и особенно занимающийся телесной терапией, должен уметь воспринимать и сдерживать свои догенитальные и генитальные импульсы, как гомосексуальные, так и гетеросексуальные.

В нашей стране телесная психотерапия стала развиваться только в последнее время. И теория, которая объединила бы различные направления, сделала бы ее стройной и гармоничной системой, пока еще не создана.

Подобный разрыв между большим практическим опытом и слабой теоретической базой не случаен. Создание теории телесной психотерапии весьма затруднительно, так как оно затрагивает основы психофизиологической проблемы, проблемы взаимодействия души и тела, рассмотренной в предыдущем разделе, которая так и остается неразрешенной на протяжении многовековой истории человечества.

В настоящее время границы телесной психотерапии необоснованно расширены, происходит пересечение ее с другими ориентированными на тело техниками, что создает путаницу как в теории, так и в терапевтической практике. С одной стороны, к телесной психотерапии примыкают такие методы воздействия на тело, как ЛФК, психофизические тренинги, холистический массаж, а с другой стороны - хореотерапия, двигательная терапия, кинезиотерапия. К тому же в настоящее время распространена практика комбинированных методов.

В разных источниках описано от пятнадцати до семидесяти различных подходов, носящих название "работа с телом". Некоторые из них являются по своей цели чисто психотерапевтическими, а другие более точно определяются как методы физической терапии, главной целью которых является телесное здоровье.

Сузить необоснованно расширенные границы телесной психотерапии можно путем более четкой формулировки конечной цели терапии, которая заключается не только в улучшении физического здоровья, но и в изменении психического функционирования человека.

Телесная психотерапия расширяет возможности психотерапевтического воздействия в связи с тем, что рассматривает человека в единстве его психосоциального и биологического функционирования, помогая клиенту с помощью телесных психотехник более точно распознать и вербализовать собственные эмоции, пережить заново свой прошлый эмоциональный опыт, тем самым, способствуя расширению сферы самосознания и формированию более эмоционально благоприятного отношения к себе. Методы телесной терапии должны быть направлены, в той или иной степени, на обеспечение условий, в которых клиент сможет пережить свой опыт как взаимосвязь психического и телесного, принять себя в этом качестве и тем самым улучшить свое функционирование.

Структурный и функциональный подходы по существу являются двумя сторонами одной медали. С точки зрения физиологии они оба имеют дело с отношением человека к гравитации, позе, с распределением напряжения, а также со временем и пространством. Будучи направлены на изменение, они имеют различное происхождение (структура влияет на функцию, функция воздействует на структуру) и адресованы двум различным системам организма (миофасциальной и сенсорно-моторной). Они действуют на двух различных уровнях (глубоком и поверхностном, причем в некоторых функциональных подходах манипуляции вообще не используются). Оба подхода стремятся повысить, усилить свободу и легкость функционирования тела.

Человек обладает отличием от всех других живых существ на земле - прямохождением. Структурные подходы исходят из предположения, что именно вертикальное выравнивание тела может драматично сказаться на здоровье, поведении и сознании человека. Структурные терапевты стремятся к тому, чтобы организовать или реорганизовать структуру человеческого тела так, чтобы сила гравитации благоприятно влияла на него, что, в свою очередь, помогает выявить скрытый психологический, духовный или физический потенциал. Нужно отметить, что под структурой терапевты подразумевают не только скелет, но и миофасциальную систему.

В то время как структура подразумевает устройство или организацию частей и их взаимодействие, функция означает использование этой структуры, то есть то, как человек применяет, управляет или приводит ее в движение. Эффективное функционирование означает использование соответствующего или экономного - не слишком много и не слишком мало - количества усилий или энергии в любом виде деятельности, так же как адекватную организацию и выбор частей тела и последовательности для движений.

Создатели различных функциональных подходов обычно соглашаются с тем, что если в начале жизни человек двигается с естественной простотой (когда речь не идет о врожденных деформациях или дисфункциях), то в течение последующих лет естественная непринужденность движений начинает ему мешать. Множество физических, социальных, культурных и эмоциональных знаний формируют модели движения, которые затем приводят к ряду трудностей. Человек аккумулирует негативные телесные привычки; слабое представление о собственном теле и ограниченный поток информации может исказить любые движения, например, манеру писать или протянуть руку за каким-либо предметом.

Функциональные телесные техники занимаются тем, как помочь человеку избавиться от подобных привычных тенденций. Их основное предположение состоит в том, что двигательные модели можно изменить, так как мозг и нервная система всегда готовы к обучению, поэтому вполне возможно реорганизовать функции человеческого тела и обеспечить его новыми двигательными возможностями. Более того, это приведет к альтернативным способам мышления и восприятия. Самая важная составная часть всех функциональных телесных техник - это чувственное или сенсорное сознание, т.е. фокусирование внимания на том, что человек ощущает в своем теле.

Функциональные телесные техники облегчают боль, улучшают здоровье, продлевают жизнь, а также редуцируют ревматические, неврологические, спинномозговые, респираторные отклонения и снижают стресс. Когда исчезают привычные моторные модели, увеличивается амплитуда движений, гибкость, равновесие, координация. Поскольку то, как человек двигается, напрямую зависит от того, что он чувствует и думает, изменяется как его поза, так и эмоции. Тревога слабеет, человек становится более открытым, улучшается самовосприятие и возрастает самоуважение. Усиливается способность жить в настоящий момент, быть более восприимчивым к новым идеям и опыту, решать проблемы, возрастает терпимость по отношению к другим людям.

ТАНЦЕВАЛЬНО-ДВИГАТЕЛЬНАЯ ТЕРАПИЯ

Танцевальная терапия как отдельное направление оформилась примерно в 50-70-х годах ХХ столетия. Она позволяет проводить групповые и индивидуальные занятия, на которых можно решить свои личностные проблемы, связанные с отношениями с другими людьми, тревогами и страхами, кризисными жизненными ситуациями, потерей жизненного смысла, непониманием себя. Существует и семейная танцевальная терапия, где можно решить семейные проблемы; есть детские группы для дошкольников и школьников, развивающие творческие способности и коммуникативные навыки ребенка, помогающие подготовиться и адаптироваться к школе. Имеются уникальные программы для детей (детско-родительские группы), корректирующие дисгармоничное развитие ребенка (задержка психического развития, минимальная мозговая дисфункция и т.д.) В группах и индивидуально ведется работа с детьми, страдающими различными психогенно обусловленными функциональными нарушениями и психосоматическими заболеваниями. Танцевальная терапия используется как способ подготовки супружеских пар к родам, а также для послеродовой поддержки - специальные группы для малышей от 0 до 3 лет и их мам. Ведется также работа с людьми, страдающими посттравматическими расстройствами, с детьми-инвалидами, беженцами.

К танце-терапевту прежде всего обращаются люди (их иногда называют кинестетиками), для которых движение является способом переработки информации. Им, чтобы полностью что-нибудь понять, необходимо ощутить это в теле и найти выражение этому в движении. Для них движение - это способ самовыражения, самопознания и развития.

Это могут быть и люди другого склада (можно выделить аудиальный и визуальный типы), которые на определенном этапе своей жизни стали понимать, что для того, чтобы решить свою проблему, им надо обратиться к своему телу, научиться понимать его язык и вступить с ним в диалог.

Их всех может объединять то, что в определенный момент эти люди начинают чувствовать то, что они не целостны, что они потеряли контакт с собой или хотели бы изменить качество этого контакта. Психологически потеря контакта с собой тождественна потере контакта с телом.

К потере контакта с телом приводят:

  1. Лбого рода физическое, эмоциональное или психологическое насилие.
  2. Ранние детские болезни, трудные роды, дефекты при рождении, травмы тела, которые ребенок не мог контролировать.
  3. Другие травмы тела, включая несчастные случаи и хирургические вмешательства.
  4. Плохие ранние объектные отношения, где "отзеркаливание" родителями, так необходимое ребенку для развития здорового ощущения себя, было неадекватным.
  5. Неадекватные или нарушенные границы в межличностных отношениях членов семьи.
  6. Критика и чувство стыда, которые родители проецируют на ребенка, когда они сами не в ладах со своим телом. Эти чувства могут быть вызваны также отвергаюшим или вторгающимся родителем.
  7. Раннее оставление или игнорирование ребенка. Ощущение ребенком того, что его тело или личностные особенности не соответствуют культурному идеалу или семейному стилю.
  8. Религиозное обесценивание чувственности, потребности и роли тела как наиглавнейшей основы нашего восприятия, точки зрения и доступа к миру ощущений.
  9. Выживание в катастрофах, стихийных бедствиях, войнах.

Танцевальная терапия в группах подразумевает решение по меньшей мере пяти задач:

1. Углубление осознания членами группы собственного тела и возможностей его использования. Это не только улучшает физическое и эмоциональное состояние участников, но к тому же может служить развлечением для тех из них, чьи моторные функции и без того в относительном порядке.

2. Усиление чувства собственного достоинства у членов группы путем выработки у них более позитивного образа тела. Пациенты с серьезными нарушениями могут испытывать затруднения при проведении границы между собственным телом и объектами окружающей среды. В таких группах цель танцевальной терапии - создание у участников адекватного образа тела. Танец позволяет сделать образ своего тела более привлекательным, что напрямую связано с более позитивным образом "Я".

3. Развитие социальных навыков посредством приобретения участниками соответствующего и притом приятного опыта. В группах, состоящих из людей, имеющих психологические проблемы, может потребоваться обучение элементарным навыкам общения. Неспособность адекватно выражать свои эмоции обычно ярче всего проявляется у психотических пациентов. Танцевальные движения в данном случае представляют собой относительно безопасное средство связи с окружающими во время обучения социально приемлемому поведению. В группах, состоящих из практически здоровых людей, танцевальная терапия создает условия для творческого взаимодействия, позволяет преодолевать барьеры, возникающие при речевом общении.

4. Помощь членам группы вступления в контакт с их собственными чувствами путем установления связи между чувствами и движениями. При творческом подходе танец приобретает экспрессивность, позволяющую высвободить подавляемые чувства и исследовать скрытые конфликты, которые могут быть источником психического напряжения. Здесь психодинамическое понятие катарсиса распространяется на танец, поскольку его движения высвобождают скрытые чувства, а это имеет прямой терапевтический смысл. Танцевальные движения не только экспрессивны, но и обладают способностью снимать физическое напряжение, в особенности, если они включают раскачивание и растяжку.

5. Создание "магического кольца". Занятия в группе танцевальной терапии подразумевают совместную работу участников, игры, исследования и эксперименты с жестами, позами, движениями и другими невербальными формами общения. Все это способствует приобретению участниками группового опыта, компоненты которого на бессознательном уровне образуют замкнутый устойчивый комплекс - "магическое кольцо".

Танце-двигательная терапия - это единственный вид терапии, где используется очень много свободного пространства. Танце-терапевт постоянно работает с собственным телом, используя его как инструмент, с помощью которого он знакомится с невербальным миром пациента.

Танце-терапевт концентрируется на взаимоотношениях терапевт - пациент, пациент - пространство, осознанные движения - неосознанные. Танцевальный терапевт выступает партнером по танцу в групповом занятии, режиссером событий, катализатором, облегчающим развитие участников через движение. Важной функцией танцевального терапевта является создание безопасной окружающей среды для того, чтобы участники могли свободно вступать в контакт, исследовать и понимать себя и свое взаимодействие с другими. Руководитель группы внимательно относится к невербальной коммуникации участников и старается эмпатически отвечать им для установления эффективных терапевтических взаимоотношений.

Эмпатия в группах танцевальной терапии выражается в основном на физическом уровне. Танцевальный терапевт демонстрирует эмпатию, зеркально отражая движения пациента в танце. Спонтанные движения индивидуума отражаются, расширяются и развиваются терапевтом. В каждом случае пациенты выражают свои внутренние конфликты, а терапевт отвечает движениями, означающими принятие и понимание и дающими возможность пациентам изменить их стереотипы поведения. Когда группа разминается, раскачивается или двигается, терапевт предпринимает усилия для установления контакта с участниками, вызывая их на "разговор" с помощью отражения их движений.

Большинству пациентов-невротиков спонтанные движения помогают включиться в игру, но для пациентов с сильными нарушениями, только начинающих устанавливать контакт с реальностью, спонтанные ответы могут казаться слишком угрожающими. Им больше подходят структурированные упражнения.

В некоторых структурированных упражнениях подчеркиваются раскачивающиеся движения, в других делается акцент на размещении и управлении, третьи фокусируются на расслаблении и концентрации с помощью дыхания, четвертые поощряют движения в пространстве. Первые несколько минут занятия часто занимают период разминки, помогающий участникам приготовить тела к работе наподобие того, как оркестр настраивает инструменты перед выступлением.

Разогрев помогает включиться в группу, лучше почувствовать свое состояние, сконцентрироваться. Эмоциональные состояния участников группы более полно выражаются и развиваются на телесном уровне, интегрируя мысли, чувства и действия. В результате разогрева участники группы обычно чувствуют расслабление, координированность и готовность двигаться. Разогрев также способствует началу осознавания своих чувств и мыслей и их связи с телом и движениями. Например: вытягивание плеч и рук может развиться в толкающее движение, связанное с желанием вытолкнуть что-то прочь - неприятную ситуацию или человека, с кем это связано. Повторяя и усиливая движения, терапевт помогает каждому участнику осознать чувства через обратную визуальную связь. Двигательное поведение расширяется в танце, помогая осознаванию конфликтов, желаний и может способствовать проживанию негативных чувств и освобождению от них. Здесь терапевт должен быть очень чувствительным к происходящему в группе, чтобы исключить эмоциональную и физическую перегрузку, которая ведет к сопротивлению работе. Терапевт помогает привести процесс движения к завершению с помощью вербальной обратной связи. Эта стадия способствует интеграции физического, эмоционального и когнитивного компонентов структуры "Я".

Танце-терапевт выявляет и развивают текущие эмоциональные и психологические темы, соотнося их с личной историей каждого. Одной из главных тем групповой работы является тема под названием: "Как быть собой, находясь в контакте с другими людьми".

Раньше танце-двигательная терапия почти всегда применялась по отношению к людям с тяжелыми нарушениями. Сегодня же она все больше ориентируется на работу со здоровыми людьми, имеющими психологические затруднения, с целью развития у них самопринятия, эффективного межличностного и группового взаимодействия, самоактуализации, интеграции частей "Я". Поэтому все больший интерес пориобретают именно социально-психологические аспекты танце-двигательной терапии.

Существуют три основные области работы танце-терапевта:

  • тело и движения;
  • межличностные отношения;
  • самосознание

Целью терапии в первой области является активизация тела, для того, чтобы помочь пациенту полностью обнаружить напряжения и конфликты, развить больше возможностей тела для получения опыта чувства телесной интеграции и координации.

Во второй области танце-терапевт устанавливает базовый уровень коммуникации через использование ритма и прямого физического взаимодействия. Групповой опыт позволяет увеличить степень самосознания через визуальную обратную связь, которую человек получает через наблюдение за движениями других людей. Наблюдая, как чувства выражаются через тело у других, участник группы может начать идентифицировать и обнаруживать свои собственные чувства. Микрокосм, представленный в группе, дает участнику группы возможность получать и давать обратную связь и расширить поведенческий репертуар социально-психологических ролей.

В третьей области цели сгруппированы вокруг идеи о том, что осознанный телесный опыт благоприятствует и углубляет самосознание. Прямое выражение особенностей индивидуальности возможно через тело. Этот физический опыт действия мышц выступает как быстрый путь познания и получения опыта о себе, развивает "Я"-концепцию и способствует повышению самооценки.

Танцевальная терапия - вид психотерапии, в которой психотерапевт использует движение как основное средство для достижения терапевтических целей. Частью задачи терапевта является обращение к спонтанному, или естественному, репертуару движений членов группы с целью его усовершенствования и расширения.

Различие между направлениями танцевальной психотерапии состоит в расстановке акцентов на следующих целях:

  • наиболее полное самовыражение личности;
  • стимуляция творческого начала личности;
  • катарсическое высвобождение подавляемых эмоций и отношений;
  • создание более положительного образа тела у участников группы. Принятие тела;
  • развитие экспрессивного репертуара участников группы по пути гармонизации, астереотипизации, индивидуализации. Расширение сферы осознания членами группы своего тела;
  • становление более индивидуализированного самовосприятия;
  • развитие членов группы как субъектов невербального общения;
  • коррекция системы отношений личности;
  • коррекция отношений в группе.

Реализация поставленных целей в танцевальной терапии достигается с помощью следующих методических приемов:

  • использование преимущественно спонтанного, неструктурированного танца для самовыражения и выражения отношений;
  • целенаправленный выбор музыки (как терапевтом, так и самими участниками);
  • кинестетическая эмпатия;
  • ритмическая синхронизация;
  • экспериментирование с движением;
  • работа с "мышечным панцирем"
  • целенаправленный выбор темы танцевального упражнения;
  • обратная связь.

Помимо рассмотренных выше методов танцевальной терапии, к ней иногда относят методы контактной импровизации.

Упражнения по контактной импровизации и композиции являются простым и наглядным обучением метаструктурам взаимодействия: присоединению, противодействию (контрасту) и комплементарности (дополнительности). Упражнения на групповую импровизацию развивают целостное видение ситуации в динамике и своего места в ней. Многие упражнения направлены на то, чтобы сохранять определенное состояние в меняющихся условиях, и этот навык сохранения состояния достаточно легко переносится на жизненные ситуации.

Главной задачей является освобождение пациентов от негативного опыта и комплексов, связанных с недооценкой, боязнью или бесчувственностью своего тела, через реализацию сверхзадачи - "возврата" к собственному телу, его обретения. Кроме этой главной задачи достигается также освобождение суставов и мышц от боли и напряжения, а также улучшение работы тела во всех возможных жизненных ситуациях. Чаще всего контактная импровизация является последовательностью импровизированных движений, как правило, из арсенала авангардистского танца. Эта последовательность возникает в результате интуитивного взаимодействия двух или более танцоров с целью исследования изменения динамики движения между ними.

ТЕЛЕСНО-ОРИЕНТИРОВАННАЯ ПСИХОТЕРАПИЯ

Телесно-ориентированная психотерапия является одним из основных направлений современной практической психологии. Ее называют также соматической психологией. Это синтетический метод "исцеления души через работу с телом", с запечатленными в теле переживаниями и проблемами человека. Он особенно эффективен для лечения психосоматических заболеваний, неврозов, последствий психических травм (травмы развития, шоковые травмы и посттравматических стрессовых расстройств, депрессивных состояний.

Общей основой методов телесно-ориентированной психотерапии является использование контакта терапевта с телом пациента, основанное на представлении о неразрывной связи тела и духовно-психической сферы. При этом полагается, что неотреагированные эмоции и травматические воспоминания пациента вследствие функционирования физиологических механизмов психологической защиты запечатлеваются в теле. Работа с их телесными проявлениями помогает по принципу обратной связи проводить коррекцию психологических проблем пациента, помогая ему осознать и принять вытесненные аспекты личности, интегрировать их как части его глубинной сущности.

Все, что происходит в душе человека, оставляет отпечаток в его теле. Наше сознание и бессознательное в 90% случаев говорят не словами, а сигналами тела. В любой момент жизни состояние тела человека - это воплощенная история пережитых и переживаемых им эмоциональных и физических травм, накопленного жизненного опыта, взглядов и представлений, недомоганий и заболеваний. Телесно-ориентированная терапия представляет собой уникальный и эффективный способ личностного роста и целостного развития человека, помогающий связать воедино его чувства, разум и телесные ощущения, восстановить утраченные и построить отсутствующие взаимосвязи между ними, создать условия доверительного и полного контакта человека с жизнью его тела.

Работа с телом создает уникальные возможности терапевтического воздействия "вне цензуры сознания", что позволяет обнаружить истинные истоки наболевших проблем, получить доступ к глубинным уровням бессознательного, представленным в теле.

Г. Гродек - один из основателей традиции телесно-ориентированной психотерапии - писал о том, что за проявлениями болезни видны глубоко скрытые шифры бессознательного, имеющие открытый выход в соматику. Важно также и то, что телесно-ориентированная психотерапия способствует выведению на уровень осознания тех глубинных аспектов скрытого бессознательного процесса, происходящего между пациентом и терапевтом, которые обычно неразличимы и мало доступны для работы в "вербальных" методах терапии.

В различных направлениях телесно-ориентированной психотерапии многолетние теоретические и практические исследования посвящены изучению языка стрессов и травм, их влияния на состояние тела и души, разработаны способы их исцеления, специальные методики и техники, теория и практика психосоматической коррекции личности. При этом важно, что соматические симптомы психических травм понимаются как телесные проявления переживаний и поведения человека. Телесно-ориентированная психотерапия направлена не на их устранение, а на то, чтобы сделать их доступными переживанию и осознанию, соотнося ставшие невротическими или патологическими чувства и поведение с жизненными представлениями, смыслами и ценностями человека.

В телесно-ориентированной психотерапии прикосновение - один из основных методов работы. В области прикосновения создается зона повышенного осознанного внимания. Прикосновения помогают лучше ощущать свое тело, соприкоснуться с глубокими и истинными чувствами, с внутренними ресурсами здоровья и развития. Искусство прикасаться и принимать прикосновения - это путь к контакту с "внутренним ребенком", к расширению возможностей телесно-чувственного осознавания себя и мира, к углублению чувства "Я".

Чрезвычайно важен тот факт, что тело является фундаментальной ценностью человеческой жизни и имеет первостепенную значимость в жизненных процессах. Тело - это изначальная данность в жизни родившегося ребенка. Развиваясь, именно свое тело он прежде всего вычленяет из реальности. Позже тело структурируется как основа личности и ее сознания и воспринимается как "Я". Именно телесно-чувственный опыт становится фундаментом психического развития и самопознания. Это верно и в филогенетическом, и в онтогенетическом аспекте.

В любой момент жизни тело воплощает особенности личности, ее психологические проблемы и конфликты. Эмоционально значимые переживания "врастают в память тела" и фиксируются в нем. Тело запечатлевает маски и роли, избранные как способы защиты от тяжелых переживаний, обретает "мышечный панцирь", узлы и зоны хронических напряжений и зажимов. Они блокируют жизненную энергию, эмоции, силы, способности; ограничивают подвижность и ресурсы жизненности тела; снижают качество жизни и полноценность самой личности; ведут к заболеваниям и старению.

Подавляя опасные либо негативные чувства и переживания тела, мы приходим к внутренним конфликтам, когда эмоции "отсекаются" от движения и восприятия, действия - от мышления и чувств, понимание - от поведения: чувствую одно, думаю другое, делаю третье.

Используемые в телесно-ориентированной психотерапии методы могут быть сведены в следующие основные группы:

  1. Телесный опыт как необходимая составляющая человеческого существования, условие его полноты и цельности.
  2. Физическое здоровье как общий энергетический фон и предпосылка успешного решения личностных проблем.
  3. Тело как своеобразное воплощение структуры личности и психологических проблем.
  4. Тело как канал и способ "аргументации" и воздействия на личность.
  5. Использование тела в целях самопознания, самовоспитания.
  6. Телесный опыт как средство формирования эзотерического сознания и эзотерической личности.

ДАРЬЯ КОНОНЕНКО


Дарья Кононенко - художественный руководитель и главный хореограф Театра танца Дарии Кононенко.

Дарья Кононенко родилась в Киеве в 1989 году. Ее призвание определилось в раннем детстве и привело в Центр развития хореографического искусства (Украинскую академию балета), возглавляемой заслуженной артисткой Украины Альвиной Георгиевной Кальченко. Училась у педагогов классического танца Некрасовой А.А., Володько Л.Н., Сафоновой Е.А., Павловой М.В., Скрипник И.Н.; у педагогов современного танца Попович Л.Ю., Остраверх Т.Н. Танцевала в разных хореографических номерах поставленных Попович Л.Ю., Рубиной А.Д., Корневой А., Чемикосом А.

Участница многих танцевальных конкурсов и фестивалей, Дарья Кононенко делала ставку на современную хореографию:

  • Международный фестиваль "Балатон. Искусство. Молодость" под патронатом ЮНЕСКО - первая премия в категории "Современный танец. Соло" (Венгрия).
  • Всеукраинский фестиваль современной хореографии "Красная калина" - диплом в категории "Современный танец. Соло" (г.Тернополь).
  • VII международный фестиваль "Танец XXI века" в категории "Модерн. Соло" и "Классический танец. Соло" - диплом (г.Киев).
  • VI международный конкурс балета им. Сержа Лифаря (г.Киев).
  • Всеукраинский фестиваль "Мистерия денс" - диплом в категории "Модерн" (г.Чернигов), участие театра танца Дарии Кононенко.
  • Международный фестиваль-конкурс молодых талантов "Крымские волны" - третье место в категории "Модерн" (г.Феодосия), участие театра танца Дарии Кононенко.
  • Международный конкурс-фестиваль "Преображение "Праздник весны" - лауреат второй премии в категории "Современная хореография. Соло" (Санкт-Петербург, 2010).
  • Международный конкурс-фестиваль "Преображение "Белые ночи" - первая преми в категории "Классический танец. Соло", первая премия в категории "Современная хореография. Соло", первая премия в категории "Современный танец. Дуэт". (Санкт-Петербург, 2010).

Окончив Украинскую академию балета, Дарья Кононенко поступает в Государственную академию руководящих кадров культуры и искусств по специальности современная хореография. Параллельно создает и возглавляет Театр танца.

Главной целью Театра танца Дария Кононенко считает развитие современной хореографии в Украине, а именно таких направлений как модерн, джаз, поэтому и создает первый балет театра: хореографический спектакль (шоу-мистерия) "Чаклунки". Следующей постановкой Театра танца становится концертная программа "Призрак счастья", которая вобрала в себя различные танцевальные направления.

Но не скрывает Дарья Кононенко и своей любви к классическому танцу, показав ее в сказочном балете-миниатюре "Белоснежка и семь гномов", а также в балете для детей "Чиполлино".

Дарья Кононенко работала педагогом современного танца в Украинской академии балета. Кроме педагогической деятельности в академии балета Дарья Кононенко ставит различные хореографические постановки своим ученикам, для участия в концертах и конкурсах.

На данный момент Дарья выпускница Государственной академии руководящих кадров культуры и искусств, специальность "Хореография", диплом бакалавра (балетмейстер-педагог ансамбля современного танца) и выпускница Национального педагогического университета имени Драгоманова, специальность "Хороеграфия", диплом магистра (балетмейстер-педагог классического танца, учитель хореографии и художественной культуры). Кроме работы в своем театре Дарья Кононенко изучает медицинскую психологию, танцевальную терапию и парапсихологию в Институте парапсихологии "Нова генерація".

Как и каждый хореограф Дарья Кононенко не высказывает своих планов на будущее, но ее фантазия и упорство свидетельствует о том, что в Украине появятся еще множество интересных постановок, и проектов.




МЕТОДИКА ПРЕДСТАВНИЦТВА СТАЦІОНАРИ ПРОДУКЦІЯ ВІДГУКИ БЛОГ Институт парапсихологии "Нова генерація"